Page 118 - 6703
P. 118

(етнос, місто, село);
                      –  теорії,  що  вивчають  життя  спільностей  в  окремих  сферах  (праці,  побуті,
                  економіці, освіті);
                      –  теорії,  що  вивчають  окремі  елементи  соціального  механізму  (соціальну
                  активність, організацію, контроль);
                  теорії конкретних соціологічних досліджень.
                      Засновник соціології О. Конт поділяв соціологію на соціальну статику і соціальну
                  динаміку.
                      П.  Сорокін  поділяв  соціологію  на  4  категорії:  соціальну  аналітику  -  загальне
                  вчення про суспільство, його будову; соціальну механіку - вчення про закономірності
                  соціальних  явищ,  процеси  у  суспільстві;  соціальну  генетику  -  вчення  про  еволюцію
                  суспільного  життя,  походження  і  розвиток  суспільства;  соціальну  політику  -
                  прикладну  соціологію,  метою  і  головним  завданням  якої  є  поліпшення  життя  людей
                  шляхом  вдосконалення  суспільства.  В  останній  повинно  відбиватися  саме  те,  заради
                  чого існує соціологія, - розроблення рекомендацій для покращання життя людей. Без
                  цієї основної мети соціологією не варто було б займатися.
                      Усі  елементи  даної  структури  взаємодіють  між  собою,  тому  знання,  отримані  в
                  кожній з вказаних частин, впливають на знання в іншій. Разом з тим, така структура не
                  суперечить  існуванню  теоретичного  й  емпіричного  рівнів  дослідження:  соціальну
                  аналітику, механіку  і генетику можна розглядати як теоретичний рівень, а соціальну
                  політику - як емпіричний (практичний).
                      Якщо  соціальна  аналітика,  генетика  і  механіка  як  елементи  теоретичного  знання
                  про  суспільство  взагалі,  впливають  на  виробітку  практичних  заходів  щодо
                  вдосконалення конкретного суспільства (соціальну політику), то тут існує і зворотний
                  зв'язок, коли ця практика вносить свої корективи у теорію. Крім того, дана структура
                  універсальна і може виступати як структура конкретного дослідження. Адже, перш ніж
                  виробити  певні  практичні  рекомендації,  вивчаючи  певне  явище  або  процес,  треба
                  розглянути  історію  його  виникнення  (соціальна  генетика),  проаналізувати  його
                  складові (соціальна аналітика) та дослідити їх функціонування (соціальна механіка).
                      Залежно від рівня дослідження соціологію поділяють на теоретичну та емпіричну,
                  фундаментальну  та  прикладну.  Можна  поділити  соціологію  на  загальну,  яка  вивчає
                  суспільство  в  цілому,  і  галузеву,  яка  вивчає  соціальні  відносини  в  конкретній  сфері
                  діяльності суспільства. На сьогоднішній день у соціології виокремлюються більше 40
                  різних галузей.
                       Прямуючи до своєї основної мети, соціологія виконує цілий ряд певних функцій.
                  Не перелічуючи всі, накреслимо невеликий їх логічний ряд.
                      – Для того, щоб щось змінити у суспільстві, необхідно мати про нього вичерпну
                  інформацію. Для цього існує інформаційна функція соціології.
                      – Отримавши інформацію, соціолог, як лікар, повинен встановити діагноз, на що
                  «хворіє»  суспільство,  що  в  ньому  потрібно  змінювати.  Саме  цьому  і  сприяє
                  діагностична функція.
                      – Після встановлення діагнозу треба лікувати хворого. Це виконує конструктивна
                  або рекомендаційна функція.

                                                              101
   113   114   115   116   117   118   119   120   121   122   123