Page 69 - 6671
P. 69

включали:  дату;  одержувача  грошей;  причину  платежу;  ім’я  особи,  якій
                  банк  за  розпорядженням  одержувача  видав  гроші;  суму  платежу.
                  Арістотель (384-322 рр. до н.е.) в своїй праці «Політика» чітко відокремив

                  облікові і контрольні функції, розуміючи ревізію, як частину контролю.
                         Еллінізм.  У  1915  році  було  знайдено  і  пізніше  повністю

                  розшифровано більше тисячі документів (так званий папірус Зенона   256
                  рік до н.е.), що датуються ІІІ ст. до нашої ери. З записів стало відомо, що в
                  господарстві  існував  і  суворо  регламентувався  документообіг.  Всі  види

                  документів і правила їх заповнення та зберігання передбачались завчасно.
                  Облікові регістри велись за принципом систематичних записів. Виділялись

                  рахунки матеріальні, особові і фінансові. Зенон суворо спеціалізував облік
                  залежно  від  галузей  господарства.  Так,  з’являються  окремо  облік
                  землеробства,  тваринництва,  виноградарства  тощо.  Окремо  виділявся

                  складський  облік  (облік  хлібних  запасів).  За  кожним  виду  діяльності
                  вимагалась самостійна звітність спеціально на те уповноважених осіб.

                         У древньому Римі записи в обліку виконувались на лику, дерев’яних
                  дощечках, покритих воском, шкіри, полотна   пергаменті і папірусні. Вже
                  велись не просто облікові книги, а існувала розвинена, взаємопов’язана їх

                  система.  В  системі  облікових  регістрів  древнього  Риму  першою  книгою
                  була  Лйувгжгіа,  яка  призначалась  для  щоденних  записів  фактів

                  господарського  життя,  в  подальшому  цю  книгу  назвали  пам’ятною  або
                  меморіалом.  Значно  був  розвинений  бюджетний  облік.  В  масштабі

                  держави  і  в  окремих  провінціях  велась  книга  бреваріум  (Вгвуагіит),  де
                  відображались  як  кошторисні  витрати,  так  і  їх  виконання.  Пізніше  в
                  літературі  цей  регістр  одержав  назву  книги  імперських  рахунків,  яку

                  можна розглядати як перший баланс держави.
                         Використання рабської праці та недостатня товарність господарства

                  античного світу обумовили наступні особливості обліку: одночасні затрати
                  не відокремлювались в  умі  від результатів (прибутку);  поняття поточних

                  затрат  не  було  повним;  не  існувало  калькуляції;  важко  було  визначити
                  вартість  продукції;  неможливим  було  обрахування  порівняльної
                  економічної       вигідності      сільськогосподарських          культур,      продуктів

                  тваринництва і окупності витрат.
                         Із  середньовіччя  сучасна  бухгалтерія  унаслідувала  інвентаризацію.

                  До  ІХ  ст.  вона  являла  собою  доволі  хаотичний  перелік  майна.  В
                  подальшому інвентарні описи вміщують більш систематизовані записи. В




                                                              69
   64   65   66   67   68   69   70   71   72   73   74