Page 72 - 6671

види контролю: попередній, поточний, після звітну. Традиційну
бухгалтерію він тлумачив як окремий випадок наступного контролю. Так,
як і Людовіко Джузеппе Кріппа, він усі рахунки вважав матеріально-

речовими, і стверджував, що немає особистих рахунків. Всі рахунки
відкриваються не за особами, а, навпаки, незалежно від осіб за видами

майна: товари, каса. Подвійний запис тлумачився ним як наслідок змін у
складі цінностей: дебет означає збільшення цінностей, а кредит їх
зменшення. В бухгалтерському обліку головним є конкуренція. Її сутність

полягає в тому, що бухгалтер ставить під контроль, наприклад, грошову
виручку в касі магазину, яка повинна співпадати з сумою чеків у продавця

та показниками касового лічильника. Він вказував, що бухгалтер обліковує
не господарську діяльність і не майно, а їх грошову оцінку. Замість
поняття капітал він ввів поняття фонди.

У Росії економічний напрямок бере початок з праць К.І. Арнольда
(1809 р.) і Н. Ахматова (1809 р.). Незалежно від того, як різні автори

вирішували питання про природу бухгалтерського обліку, всі вони внесли
певний вклад у вирішення тих чи інших практичних та теоретичних
проблем, які перед ними поставали.

На початку ХХ ст. набула поширення Балансова теорія
бухгалтерського обліку. Об’єктом обліку в цій теорії був баланс

підприємства. Цю теорію у 1889 році описав І.П. Руссіян у роботі «Теория
двойного счета имущества». Математична інтерпретація балансової теорії

наведена також у додатку до книги Н. І. Попова «Математический метод
бухгалтерии» (1996), у якому автор вперше на мові алгебри виклав усі
основні положення подвійної бухгалтерії. В основу теорії покладено

математичне протиставлення засобів підприємства з джерелами їх
формування.

Суттєвий вклад у розвиток балансової теорії вніс відомий російський
теоретик обліку А.П. Рудановський, який у своїх працях за 1911 1925 рр.

вважав баланс синтезом юридичних, економічних та фінансових відносин.
У його працях також вперше отримала поглиблене трактування проблема
горизонтального поділу балансу за функціональними ознаками, які

призвели до його поділу на окремі аналітичні баланси постачання,
вироб-ництво, реалізація.

4.2. Об’єкти і методи обліку в рамках простої (уніграфічної)
бухгалтерії. Розвиток інвентарного обліку з деталізацією об’єктів

72