Page 74 - 6671

відносили всі регулюючі, розподільчі, калькуляційні, операційні та
результативні рахунки.
Крім простого (уніграфічного) та подвійного (діграфічного) способів

реєстрації фактів господарського життя, були також розроблені потрійний
та четвертний способи.

Потрійний спосіб був запропонований російським вченим Ф.В.
Єзерським. Він вважав, що подвійний запис сприяв зловживанням та
утаюванню помилок. Метою потрійного запису Ф. В. Єзерський вважав:

виключення правила писати у витрати тоді, коли їх не існує; виключити
підставні рахунки; замінити дві сторони рахунку (дебет і кредит) трьома

реальні надходження, реальні витрати та результат (збільшення та
зменшення). Однак більшість вчених виступили проти використання в
бухгалтерському обліку потрійного запису і він не знайшов практичного

застосування.
Четвертний спосіб реєстрації фактів господарського життя розкрито

у роботах Н. д’Анастасіо. Він пропонував проводити всі операції через
рахунок капіталу двома статтями, які одночасно і дебетували і кредитували
рахунок капіталу. Таке записування господарських операцій посилювало

контрольну функцію обліку, тому що контрольні підсумки за рахунками
капіталу підтверджували вірність рознесення сум операцій за рахунками

бухгалтерського обліку. Ідею четвертного запису підтримував також
російський вчений І. П. Шмельов (1895 р.), однак раціональність і

можливість практичного застосування четвертного запису довести не зміг.
Створенням потрійного та четвертного способів запису
господарських операцій вчені намагались ліквідувати недоліки, які

притаманні подвійному запису. Однак, недоліки або складність цих
способів запису були не меншими, а часто більшими ніж при подвійному,

тому початок ХХ ст. ознаменувався повною перемогою подвійного запису.
Питання для самостійної роботи.

1. Які особливості розвитку обліку в Галичині ?
2. Які облікові регістри використовувалися на різних етапах
розвитку обліку ?

3. Становлення обліку як науки.

74