Page 164 - 6669

Визначальною характеристикою процесу оцінювання
ризиків суттєвого викривлення є те, що він є перманентним.
Це означає, що протягом всього процесу аудиту фінансової
звітності аудитор постійно переглядає зроблені висновки про
склад та оцінку рівня ризиків суттєвого викривлення на
підставі інформації, яка ним отримується в ході перевірки.
Такий підхід дозволяє проводити коригування у програмі
аудиту, що має на меті зменшення ризику не виявлення та
формування відповідного висновку щодо повноти та
достовірності фінансової звітності.
Важливим моментом, який прописаний МСА 315, є те,
що на аудитора покладається обов’язок якнайшвидшого
ознайомлення найвищого управлінського персоналу з
суттєвими слабкими сторонами в структурі або реалізації
внутрішнього контролю, які привернули увагу аудитора. Ця
вимога реалізується на практиці шляхом складання
спеціального звіту на ім’я керівництва або включенням у
аудиторський звіт про результати перевірки спеціального
розділу, у якому коментують недоліки організації
внутрішнього контролю, внаслідок чого виникають або
можуть виникнути суттєві помилки у фінансових звітах, та
викладають конкретні поради щодо їх усунення.
Звіт повинен бути лаконічним, викладати факти у
чіткій, логічній послідовності, починатися з найбільш вагомих
питань, з достатньо обґрунтованими пропозиціями. При його
адресуванні слід вибрати такий рівень управління, який має
відповідні повноваження, щоб прийняти необхідні рішення.

ТЕМА 6 АУДИТОРСЬКІ ДОКАЗИ ТА РОБОЧІ
ДОКУМЕНТИ АУДИТОРА
План
1.Нормативно-правове забезпечення збирання
аудиторських доказів
2.Поняття та класифікація аудиторських доказів

160