Page 79 - 6665

організації дозвілля тощо і доведення їх до іноземних споживачів. Саме

рецептивний туроперейтинг є для країни найбільш пріоритетним напрямком

туроперейтинга, оскільки від його розвитку залежить обсяг валютних

надходжень в економіку країни-реципієнта, ситуація на ринку робочої сили,

рівень розвитку інфраструктури. Економічну залежність від інкаминга

відчувають на собі практично всі відомі світові курорти або держави з

відкритою туристської економікою.

Характерними рисами рецептивного туроперейтингу як виду

туристичної діяльності є:

- орієнтація на іноземних споживачів, що викликає низку труднощів,

пов'язаних з маркетинговими дослідженнями, просуванням національного

турпродукту, його ціноутворенням і реалізацією;

- необхідність використання тільки послуги національних постачальників,

рівень якості яких відповідає міжнародним діючим стандартам (перш за все

це стосується засобів розташування);

- власна нормативно-правова база діяльності (у тому числі, спеціалізовані

правові акти щодо порядку реєстрації, ліцензування, сертифікації,

забезпечення страхування тощо);

- необхідність ратифікації численних наднаціональних правових актів і

міждержавних угод з метою поглиблення туристичних взаємовідносин

України з іноземними державами1.

Організація в'їзного туризму також вимагає від туроператора певного

рівня професіоналізму і досвіду роботи з метою ефективного подолання

таких проблем:

- проектування і планування туру має передбачати можливості своєї

модифікації в залежності від особливостей потреб приїжджаючих туристів.

До цих особливостей можна віднести як звичайну стиковку туру під час

прибуття і відправлення туристів у країну-реципієнт, кількість днів,

проведених інкам-туристами, так і можливі модифікації туру (асортимент

78