Page 38 - 6660

більшості країн витрачається наутримання непродуктивних елементів, —

зазначає А. Сміт. — До останніх належать ті, хто становить численний і

блискучий двір, величезну церковну організацію, великі флоти і армії, які в

мирний час нічого не виробляють, а під час війни не придбавають нічого, що

могло б покрити видатки на їх утримання хоча б під час воєнних дій. Ці

елементи, оскільки вони самі нічого не виробляють, утримуються за рахунок

продукту праці інших людей. А. Сміт підтримує гасло промислової буржуазії

«Дешевий уряд», тобто необхідність скорочення державних видатків та їх

обмеження політичними функціями держави. Проводиться ідея про те, що

«держава є лише поліцейським і нічним сторожем».

Мінімальні податки та їх раціоналізація. На думку А. Сміта,

політична економія, що розглядається як галузь знання, необхідна державному

діячеві або законодавцеві, ставить перед собою два завдання: по-перше,

забезпечити народу багатий дохід, тобто необхідні засоби існування, по-друге,

забезпечити державу доходом, достатнім для суспільних потреб. Він робить

висновок, що вона у підсумку ставить собі за мету збагачення як народу, так і

государя. Суспільні потреби повинні зводитися до мінімуму, оскільки вони

фінансуються через податки, що негативно впливають на розвиток

промислового виробництва в Англії.

Основоположники класичної політекономії розрізнили при розподілі

національного продукту три класи і відповідні їм доходи: праця

винагороджується заробітною платою, капітал — прибутком, власник землі —

рентою. Доходи цих трьох класів вони називають первинними доходами —

джерелами будь-яких інших доходів, так само як і будь-якої мінової вартості.

Класики англійської політекономії багато уваги приділяли питанням

раціоналізації оподаткування.

А. Сміт сформулював чотири принципи раціональної організації
податків.

40