Page 28 - 6660

зору відомого російського дослідника економічної думки А. В. Анікіна, який

вважає, що буржуазна сутність фізіократичної теорії ховалася під феодальною

оболонкою. І саме в цьому полягає одна з її специфічних рис. Водночас, варто

зазначити, що дослідження внутрішнього ринку у фізіократів підготувало

певний ґрунт для появи і розвитку англійської класичної змушений подати у

відставку написав, що присвятив би свою роботу «Багатство народів» Ф. Кене,

якби останній був живий .

Найбільш відомими представниками меркантилізму в Росії були

Афанасій Ордін-Нащокін (1605–1680), автор “Новотоговельного статуту”

(1667) – законодавчого акту, який регулював торговельні тарифи, та Іван

Посошков (1652–1726), автор “Книги про вбогість і багатство” (1724), в якій

виклав програму розвитку російської промисловості.

Представником меркантилізму в Україні був Феофан Прокопович

(1681–1736) – професор Києво-Могилянської академії. Він захищав політику

економічного протекціонізму, активного господарського і торговельного

балансу, досягнення якого пов’язував з розвитком промисловості, сільського

господарства, торгівлі, шляхів сполучення, вдосконаленням державного

управління. Вважав, що розвинена економіка є запорукою суспільного

добробуту і соціальної злагоди.

. Класична школа – основний напрям розвитку економічної теорії XVII

– XIX ст. Її засновниками вважаються видатні дослідники – Вільям Петті в

Англії та П'єр Буагільбер у Франції. Класична школа характеризується тим,

що в її межах відбувається остаточне формування політичної економії як науки,

надалі економічна теорія буде поширюватися, збагачуватися новими ідеями,

але у головному буде спиратися на той фундамент наукових досягнень, який

був закладений класиками.

Для класичної школи притаманне прагнення проникнути в глибину
економічних процесів і явищ, пізнати об’єктивні економічні закони, що

30