Page 31 - 6660
P. 31

По-перше,  визначення  економічних  законів  як  масових  процесів,  що

            повторюються, в економіці.

                      По-друге,  дослідження  економічних  відносин  у  процесі  виробництва.

            По-третє, спроби визначення закону ціноутворення. В економічній літературі

            висловлюється думка, що Петті, власне, сформулював закон вартості, доводячи

            при  цьому,  що  він  діє  украй  складно,  лише  як  загальна  тенденція.  В.  Петті

            робить перші кроки на шляху аналізу праці, що створює вартість.

                      По-четверте,  розглядає  ренту  як  чистий  дохід  з  землі,  як  загальну

            форму додаткової вартості, тобто він продовжив розвиток ідей фізіократів.

                      По-п’яте, розглядав гроші не як багатство нації, а як особливий товар,

            який протистоїть іншим товарам.

                     Новаторська  суть  В.  Петті  як  видатного  теоретика  виявилася  дуже

            яскраво  в  дослідженні  податків.  У  літературі  його  називають  першим

            англійським науковим дослідником податків.  У праці  «Трактат про  податки  і

            збори» В. Петті як ідеолог промислової буржуазії виступає проти податків на

            капітал  та  їх  перекладення  на  ренту  землевласника  Він  зазначає,  що

            оподаткування  капіталу  скорочує  можливості  його  накопичення  і  стримує

            розширення  виробництва.  На  його  думку,  якщо  кошти  капіталіста

            скорочуються і потім «передаються людям, які нічого не роблять, то багатство

            суспільства зменшується».

                     Варто зазначити, що при дослідженні  впливу податків на  виробництво

            В.  Петті  не  тільки  звертає  увагу  на  негативний  бік  справи,  а  й  виявляє

            позитивні явища. На його думку, багатство країни зростає тоді, коли податок

            змушує  виробляти  товари,  що  раніше  імпортувалися  .  Крім  того,  податки

            сприяють  скороченню  «надмірного  виробництва».  До  нього  належить

            виробництво товарів для паразитичного споживання духовенства, дворянства.


            Скорочення  такого  споживання,  вважає  В.  Петті,  дозволить  використовувати
            отримані  кошти  на  поліпшення  потрібного  виробництва.  Як  зазначав




                                                           33
   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36