Page 24 - 6660

середині XVIII ст. Найбільш відомими представниками цього напряму були

французькі дослідники та громадські діячі Франсуа Кене(1694–1774) і Анн

Робер Жак Тюрго(1727–1781).

Фізіократи пішли далі, порівняно з меркантилістами, у визначенні

предмету і методу дослідження. Предметом дослідження у фізіократів було

виробництво. Проте воно обмежене землеробством. Ф. Кене здійснив прорив у

методі дослідження. У своїй «Економічній таблиці» він застосував новий,

раніше не відомий метод — побудову економіко-математичних моделей.

Фізіократи виступили з критикою теоретичних положень, а також

економічної і фінансової політики меркантилізму, що проводилася у Франції і

призвела до погіршення стану економіки загалом і розорення сільського

господарства. На підставі теорії природного порядку вони стверджували, що

багатство створюється тільки в сільському господарстві.

Концепція національного багатства, вираженого в грошах, піддалася

гострій критиці. На думку фізіократів, багатство є продуктами землі і частково

продуктами промисловості, але тією мірою, якою вони вже є результатом

переробки того, що дала земля. Так само, як і меркантилісти, фізіократи

підтримували протекціонізм для стимулювання розвитку власної промисловості

і торгівлі.

Ф. Кене, власне, визнавав три функції грошей: міра вартості, засіб обігу і

засіб платежу. Водночас, він стверджував, що бути багатством нації гроші не

можуть. У категоріях, які вирізняє для свого економічного аналізу Ф. Кене, на

наш погляд, є вихідна категорія — «чистий продукт», під яким він розумів

різницю між ціною і витратами, що використовуються на культурний обробіток

землі. Чистий продукт привласнюється землевласником у вигляді ренти. На

його думку, чистий продукт належить не лише власникові землі, а й державі. З

цього положення він робить висновок, що податок повинен справлятися
безпосередньо з ренти, яку привласнює власник землі.

26