Page 30 - 6659

Мартенівський процес проходить у мартенівських печах ємністю до 900т
(25х6х1,3м). Частки чавуну, руди і брухту, що завантажуються, змінюється залежно від
сорту одержуваної сталі. Мартенівський процес полягає в розплавлюванні шихти,
зниженні вмісту в ній C, Si, Mn, видаленні небажаних елементів (S, P) і введенні відсутніх
елементів (легуванні). Температура в печі повинна забезпечувати перебування металу в
о
рідкому стані (наприкінці плавки – близько 1600 С). Як паливо використовують газ
(коксовий, доменний, природний); рідке (мазут); пилоподібне (вугілля). Здійснюється
роздільна подача палива і повітря; горіння здійснюється в довгому смолоскипі. Для
інтенсифікації горіння в дуття додають кисень.

Функціональна схема виробництва сталі мартенівським методом:

3
Пил(до 30г/м ) Чавун
Легуючі
SO 2, NO x, CO x брухт Флюс
Розкислювачі домішки
руда

Газ

мазут

повітря

сталь шлак (кисень)

Для одержання 1 т сталі необхідно 1050-1250 кг шихти, 100-200 кг умовного
палива.

Продукти мартенівської плавки (%):
- сталь – 83
- шлак –10
- гази, що відходять – 7.
Питомі викиди процесу одержання сталі мартенівським методом:
- пил –12,5г/сек,
- SO 2 – 3г/сек,
- NOx – 25г/сек,
- СОх.
З газами, що відходять, у навколишнє середовище виноситься 41% тепла,
конвективні втрати тепла складають 34%, тобто сумарні втрати енергії складають 75%!!!

30