Page 27 - 6659

камери до центру. Тому в кожен момент часу на різних відстанях від стінок
відбуваються різні стадії коксування:
о
- до 250 С – випаровування вологи, виділення О 2;
о
- при 300 С – починається виділення парів смоли;
о
- вище 350 С – спечене вугілля переходять у пластичний тістоподібний стан;
о
- від 500 С починається бурхливе розкладання пластичної маси з виділенням газів, смоли й
утворення твердого напівкоксу;
о
- від 700 С – подальшому розкладанню піддається напівкокс, виділяється, головним
чином, Н 2, напівкокс дає усадку;
о
- вище 700 С відбувається зміцнення коксу.
Летючі продукти, стикаючись з поверхнею стінок камери і розпечених часток коксу
піддаються піролізу і виділяють суміш газів (Н 2, СН 4) і парів поліциклічних ароматичних
вуглеводнів;

- коксовиштовхувачем кокс подається в гасильний вагон. Гасіння
(охолодження) коксу супроводжується виділенням в атмосферу б(а)п – 616, Н 2S
– 3,7, ціанідів – 4,6, NO x – 20, СО - 317 г/сек. Гасіння буває мокрим (стічні води
містять аміак, феноли, ціаніди, піридини, пірокатехіни, ПАВ) і сухим
(проводиться інертним газом, циркулюючим в системі охолодження).
У результаті коксування з 1т шихти одержують:

- 650-750 кг коксу,
- 140 кг коксового газу (після уловлювання бензолу, фенолу, смоли, аміаку
одержують суміш 55-60% Н 2 і 20-25% СН 4 – паливо, що має теплоту згоряння
3
17,5-18,5 МДж/м ),
- 30 кг кам'яновугільної смоли,
- 10 кг сирого бензолу,
- 3 кг аміаку,
- сірководень.
3
На сучасному коксохімічному заводі при виробництві 1 т коксу утворюється 4-7м
3
стічних вод. Витрата свіжої води дорівнює 1,15-1,55м (при використанні конденсованої і
- - 2- 2-
пірогенної води для гасіння коксу). Стічні води містять феноли, Cl , CNS , SO 4 , CO 3 ,
H 2S, піридин, б(а)п, що може накопичуватися в донних відкладеннях очисних споруд чи
усереджувачів.

Металургійний переділ
В основі виробництв чорної металургії лежать багатотонажні високотемпературні
процеси виплавки чавуну і сталі.
Виробництво чавуну

Залізна руда містить оксид заліза, що відновлюється вуглецем до металу. Звичайно
цей процес проводять у доменних печах. Це шахтні печі (печі з витягнутим догори
3
робочим простором), висота яких досягає 30м, а об’єм – 6000м . Доменна піч працює
безупинно 6-8 років. Добова продуктивність печі досягає 11000т чавуну. У процесі
доменної плавки здійснюється зустрічний рух спадного потоку агломерату, флюсів, коксу
і висхідного потоку газів, що утворюються в нижній частині печі – горні.

Виплавлюване залізо взаємодіє з коксом, і розчиняючи в собі домішки з породи і
флюсу, та вуглець, утворює чавун, що у рідкому стані стікає в горн. Розплавлена порожня
порода, зола коксу і флюси утворюють шлак, що спливає на поверхню чавуну через
різницю щільностей.

27