Page 9 - 6626

Приклад виконання курсової роботи з ТММ

механізму виглядає так: І(0,1)→ІІ(2,3)→ІІ(4,5).
У завданні на проектування не задані довжини шатунів 2 і 4 та кривошипа 1 (табл.1.1).
Довжину кривошипа знаходимо за рівністю (рис.1.1)
l 2  H ,
O 1 A
звідси l  0 ,5 H  0 , 05 ,08  0 ,04 м .
O 1 A
Розміри шатунів 1 і 2 визначаємо за заданими відношеннями довжин шатунів до довжини
кривошипа
l l
AB  AC  5.
l l
O 1A O 1A
З відношення довжин маємо
l  l  5 0  ,04  0 ,20 м .
AB AC
Коли всі розміри важільного механізму знайдено приступаємо до побудови кінематичної
схеми механізму.

1.4 Побудова кінематичної схеми важільного механізму
у 12-ти положеннях і графіків сил корисного опору

Для побудови кінематичної схеми важільного приймаємо масштабний коефіцієнт
  0 ,001 м / мм , який відповідає стандартному масштабу М1:1.
l
Побудову 12-ти положень механізму (рис.1.3) виконуємо у такій послідовності:
1) вибираємо положення нерухомої точки О (див. лист) і радіусом О А
1 1
(О А  l   0 ,04 0 ,001  40 мм ) проводимо коло, яке буде траєкторією руху точки А;
1 O1 A l

2) з точки О 1 проводимо промінь під кутом до вертикалі вправо (це буде напрямна руху
2
повзуна 3), а другий промінь під тим же кутом – вліво (це буде напрямна руху повзуна 5).
3) нижню точку перетину кола, траєкторію руху точки А, з напрямною руху повзуна 3
приймаємо за нульове положення точки А і позначимо цю точку А .
0
4) знаходимо крайнє нижнє положення точки В, в якому ланки АB і О 1А накладаються
l 0 ,2
одна на одну. Для цього з точки А розхилом циркуля, рівним R  AB   200 мм,
0 АВ
  0 001
l
робимо засічку на напрямній руху точки В – отримаємо точку В . Точку В з’єднуємо прямою
0 0
лінією з точкою А , Пряма А В відображає положення шатуна 2;
0 0 0
5) тепер знаходимо положення точки С . Для цього з точки А розхилом циркуля, рівним
0 0
l 0 ,2
R  AС   200 мм , робимо засічку на напрямній руху точки С – отримаємо точку С .
АС 0
  0 001
l
Точку С з’єднуємо прямою лінією з точкою А , Пряма А С відображає положення шатуна 4;
0 0 0 0
6) навколо точки В рисуємо прямокутник, який буде зображувати повзун 3, а навколо
0
точки С - ще один прямокутник, який буде зображувати повзун 5;
0
7) ділимо коло з центром О на дванадцять рівних частин, із центра кола проводимо
1
промені до перетину з колом, а точки перетину нумеруємо – А О, А 1, А 2…А 12 у напрямку  ;
1
8) Побудова інших 11-ти положень ланок механізму виконується аналогічно.
Побудова індикаторних діаграм компресора. Побу-дуємо індикаторну діаграму для
першої ступені (поршень В). Вибираємо систему координат p  S (рис.1.3) ( p - тиск у
1 B 1
циліндрі першої ступені; S - переміщення поршня В). Повний хід поршня становить
B

9