Page 12 - 6626

Приклад виконання курсової роботи з ТММ

Визначимо максимальну силу опору стиснутого повітря у циліндрі першої ступені
компресора
 d  2 3 ,14 0 ,075 2
F  p S  p 2  0 , 109 6  3782 Н .
С max II m п2 II m
4 4
Сила опору стиснутого повітря F буде мінятися відповідно до зміни тиску. Масштабний
C
коефіцієнт графіка сили опору
F 3782
  C max   53 H мм .
F
y 75
max
Таким чином, індикаторна діаграма у масштабі  зображує зміну сили опору F .
F C
Побудовані графіки сил опору (рис.1.3,1.4) переносимо на лист, де побудована
кінематична схема механізму компресора, так, щоб осі абсцис стали паралельними відповідним
напрямним руху повзунів 3 і 5. (графіки можна будувати одразу на листі, біля кінематичної
схеми механізму).
Тепер, із кожної точки В провести прямі лінії перпендикулярні до осі абсцис S . Точки
і B
перетину цих ліній з графіком позначити відповідними цифрами (див. лист). Те саме виконати
для другої ступені. Числові значення сил опору визначаються так:
F  i i    ,
i F
де ii - ординати графіків сил.

Таблиця 1.5 – Числові значення сил опору
Положення 0,12 1 2 3 4 5
механізму
Поршень В
F B, H 0 0 -594 -1650 -3300 -3300
Поршень C -2756 -3975 -3975 -3975 2226 1325
F C, H

Продовження таблиці 1.5
Положення 6 7 8 9 10 11
механізму
Поршень В -3300 1452 0 0 0 0
F B, H
Поршень C 1325 1325 1325 -1325 -1484 -1802
F C, H

Результати розрахунків наведені у табл.1.5. Під час руху поршнів вверх сила опору
від’ємна, а під час руху вниз – додатна.

1.5 Кінематичні дослідження механізму аналітичним методом

Кінематичні дослідження механізму виконаємо методом векторного замкнутого контуру.
Визначимо число таких контурів, що можуть утворити вектори, якими зображені ланки
досліджуваного механізму
к  р  n  7  5  2 ,
де р – число кінематичних пар; n – число рухомих ланок у механізмі.
На рис.1.5 зображена розрахункова схема механізму. Лінійні вектори утворили два
замкнуті контури О 1АВO 1 і О 1АСO 1. Запишемо умову замкнутості векторних контурів
l  l  S , (1.1)
1 2 B
l  l  S . (1.2)
1 4 С
Напрям цих векторів визначається відповідними кутами  .
і

12