Page 17 - 6626
P. 17

Приклад виконання курсової роботи з ТММ

            де  n  - номер положення вхідної ланки;  J  - момент інерції маховика, який встановлений на
                                                         м
            валу ланки зведення;  J -  зведений до кривошипа момент  інерції групи ланок, які з’єднані з
                                     0
            ланкою  зведення  (вхідною  ланкою)  постійним  передавальним  відношенням  (до  цієї  групи
            відносяться  рухомі  ланки  механічних  передач,  ротор  електродвигуна  і  ланка  зведення);   -
                                                                                                              1
            середня  кутова  швидкість  ланки  зведення;  k -  число  ланок,  масу  яких  враховують  у
            розрахунках;  J     - момент інерції і-ої ланки механізму;     - швидкість центра маси і-ої ланки
                            S  і                                       S  і
            механізму;  - кутова швидкість і-ої ланки механізму;  m - маса і-ої ланки механізму.
                                                                        і
                           і
                  Значення  J  буде постійним, тому що             const . У розрахунковій роботі  значення
                              0                               i  1
             J   задається  у  вхідних  даних.  Момент  інерції  маховика  J   на  цьому  етапі  досліджень
              0                                                                м
            невідомий.  Тому,  визначають  неповний  зведений  момент  інерції  механізму        J ,    беручи
                                                                                                   зв
             J  м    0
                                                     2                2
                                         k             k        
                            J    J     m     S   і       J     i   .                      (1.7)
                                             i
                                                              i
                              зв  і  0                 S     
                                          i 1     1     i 1     1  
                  Формула (1.7) розпишемо для досліджуваного механізму
                                                    2             2             2
                                             S 2  n     2  n     S3  n  
                            J      J    m          J          m        
                              зв  n  S1  2           S 2         3      
                                               1           1         1 
                                                                                                        (1.8)
                                                2              2             2
                                          S 4  n      4  n     S5  n  
                                     m            J       m         ,
                                                             
                                                                           
                                                                    5 
                                                     S 4 
                                       4 
                                            1          1          1 

                  Щоб обчислити  J   зв  n    у 12-ти положеннях механізму,  до складеної програми необхідно
            дописати фрагмент



                  У системі Mathcad будуємо графік функції  J         J   n  (рис.1.8).
                                                                  зв     зв

































                                                             17
   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22