Page 53 - 6624

Рисунок 2.16 – Схема газового стояка
Віднявши перше рівняння від другого, знаходимо
залежність між манометричними тисками в даних перерізах:

p  p   g    H
ман 2 ман 1 з вн
звідки
p  p   g    H (2.40)
ман 2 ман 1 з вн
Отже, манометричний тиск у газовому стояку (при ρ з >ρ вн)
зростає з висотою за лінійним законом. Так, якщо прийняти
3
ρ з = 1,2 кг/м, ρ вн = 0,7 кг/м і H = 2 м і підставити ці числа в
(2.40), на кожні 2 м висоти манометричний тиск у газовому
стояку зростає на
2
9,8 (1,2-0,7) 2=9,8 Н/м = 1 мм вод. ст.
Ця особливість пояснює, чому за інших однакових умов
ефективність роботи газових приладів на верхніх поверхах
житлового будинку буде більша, ніж на нижніх.
Неважко зрозуміти, що у випадку, коли газ, який є у
стояку, мав би густину, більшу від густини зовнішнього
повітря (для деяких заводських газів ρ вн > ρ з, манометричний
тиск лінійно зменшувався б з висотою.

53