Page 52 - 6624

(рис. 2.15). Застосовуючи основне рівняння гідростатики
(2.20), можемо написати

p  p   gH , p  p   gH .
a 1 a 2 з вн 1 а 2 вн
Віднявши перше рівняння від другого, дістанемо
p  p   gH  gH    g    H ,
вн 1 а 1 вн з з вн

Звідки, враховуючи (2.26) і (2.27) ,
   g    H , (2.39)
розр 1 з вн
де індекс «розр» означає розрідження.
Отже, труба, в якій міститься більш легкий газ, створює
розрідження (тягу), величина якого прямо пропорційна висоті
труби і різниці густин зовнішнього повітря і внутрішнього
газу.
Якщо густина газу в трубі буде більша від густини
зовнішнього повітря (ρ з < ρ вн), в перерізі 1 – 1 утворюється
манометричний тиск і крізь отвір у цьому перерізі вже буде
відбуватися не засмоктування повітря, а навпаки, витікання
газу з труби. Такого виду явище називають перекиданням
тяги. Воно трапляється, наприклад, влітку, коли холодніше
повітря в димарі важче від теплішого зовнішнього повітря.
Газовий стояк – це вертикальна труба (рис. 2.16),
розташована всередині будинку і призначена для розподілу
газу. Вона не сполучається безпосередньо з атмосферою і
перебуває під тиском. Густина природних і більшості
штучних газів менша від густини атмосферного повітря, тому
і тут ρ вн < ρ з.
Розглянемо тиск зовні і всередині труби і в
горизонтальних площинах 1 – 1 і 2 – 2, ведучи відлік від
площини 1 – 1. На основі (2.20) тиск зовнішнього повітря p
2 а
і тиск газу всередині труби p вн у перерізі 2 – 2 відносно
перерізу 1 – 1 будуть:
p  p   gH ; p  p   gH .
а 2 а 1 з вн 2 вн 1 вн

52