Page 212 - 6624
P. 212

Проте  більш  глибокий  аналіз  показує,  що  для  отворів
           максимальна швидкість витікання принципово не може бути
           досягнута.  Граничною  швидкістю  тут  є  так  звана  критична
           швидкість витікання, що дорівнює місцевій швидкості звуку,

                                        а .                        (6.49)
                                     кр
               Щоб  зрозуміти  цю  дуже  важливу  обставину,  звернемось
           до  схеми  рис.  6.12.  Швидкість  витікання  газу  з  отвору  v
           утворюється  завдяки  енергії  тиску  в  резервуарі.  Тиск
           струмини,  що  витікає  (переріз  К–К),  дорівнює  тиску
           зовнішнього  середовища  і  ним  регулюється,  оскільки  вплив
           середовища поширюється на струмину з місцевою швидкістю
           звуку  а.  Внаслідок  того  що  самі  частинки  газу  рухаються
           назовні з резервуара  із швидкістю витікання  , то швидкість
           поширення  впливу  середовища  проти  руху  відносно  отвору
           дорівнює а–. Отже, зазначене зовнішнє середовище впливає
           на  процес  витікання  доти,  поки  швидкість  витікання  менша,
           ніж швидкість звуку ( < а).














            Рисунок 6.12 – Схема витікання газу (повітря) з отвору за великої
                                    різниці тисків
               Припустимо тепер, що тиск у резервуарі р 0 сталий, тоді як
           тиск  середовища  р,  куди  спрямовується  газ,  що  витікає,–
           змінний. Із зменшенням тиску р швидкість витікання зростає
           внаслідок    збільшення     перепаду     тисків.    Однак     це
           відбуватиметься  лише  до  того  часу,  поки  швидкість    у
           перерізі  К–К  менша  від  місцевої  швидкості    звуку  а.    Коли
           швидкість  струмини  досягне  величини,  що  дорівнює
           критичній  = а), переріз К-К стане перешкодою для збурень,
           що  надходять  зовні  (так  званим  звуковим  бар'єром),  і  тиск
           зовнішнього середовища р тоді вже не зможе поширюватись


                                           212
   207   208   209   210   211   212   213   214   215   216   217