Page 99 - 6623
P. 99

Зауважимо, що спочатку частинка рухається прискорено, бо за ма-
               лих  швидкостей  сила  тяжіння  перевищує  силу  тертя.  Під  час  збіль-
               шення швидкості руху сила тертя зростає і у певний момент урівно-
               важує силу тяжіння, внаслідок чого частинка починає рухатися із ста-

               лою швидкістю:

                                                 4     3
                                                     r π  ( ρρ -  0  ) g = 6 p r h u.                    (4.6)
                                                 3

                   З рівняння (4.6) знаходимо швидкість гравітаційної седиментації:

                                                      2g ( r- r   )r 2
                                                                0
                                                 u=                   .                                  (4.7)
                                                            9 h

                   Зауважимо,  що  формула  (4.7)  справедлива  за  чисел  Рейнольда
               R ≤ 1.
                     Отже,  швидкість  сферичної  частинки,  яка  вільно  рухається  під

               впливом сили тяжіння, прямо пропорційна квадрату її радіуса і обер-
               нено пропорційна в’язкості дисперсійного середовища.
                     Найбільшу цікавість викликає область розміру частинок у межах
               від 0,01 до 10 мкм, оскільки до неї відноситься велика частина аеро-

               золів. Чим менший розмір частинок аерозолі, тим час перебування її у
               повітрі буде більшим і тим більшою буде відстань, на яку ці частинки
               можуть бути перенесені.

                     Проводилося дослідження впливу на довкілля (власне на атмос-
               феру,  соленосних  пилинок  із  солевідвалів  Домброського  кар’єру
               (м. Калуш)) [9 – 13].

                     На даний час у солевідвалах площею 87 га за складовано близько
               40 млн. т порід. Високий вміст у засолених ґрунтах глинистих части-
               нок створює умови для інтенсивного розвитку вітрової ерозії солевід-

               валів,  що  призводить  до  забруднення  навколишнього  середовища  в
               результаті перенесення частинок з поверхні солевідвалів повітряним
               потоком.
                     З метою дослідження процесу аеротехногенного забруднення до-

               вкілля побудовано математичну модель розсіювання частинок із вра-
               хуванням їх геометричних та фізичних властивостей – густини та роз-
               міру,  а також сили вітру. Ця  методика принципово відрізняється від

               стандартної ОНД-86, умовою якої є розсіювання твердих частинок за
               законами турбулентної дифузії. Приймаючи шкідливу частинку за ма-
               теріальну точку у формі кульки із заданим діаметром, вважаємо, що
               сила опору повітря пропорційна квадрату швидкості частинки, площі

               проекції  її  на  площину,  перпендикулярну  до  напрямку  руху,  густині
                                                              99
   94   95   96   97   98   99   100   101   102   103   104