Page 102 - 6623
P. 102

лученої тканини, що поступово веде до порушення функції легенів і
               серця. Сполучна тканина зморщується, утворює рубці, здавлює суди-
               ни, порушуючи функцію дихання та кровообігу. Так розвивається ка-
               ртина  легеневого  фіброзу,  відомого  як  пневмоконіоз  (від  грецьк,

               pneumon – легені та соnіа – пил). Під цим терміном розуміють чис-
               ленні види пилових легеневих фіброзів.
                     За  класифікацією  МОЗ  пневмоконіоз  поділяють  на  шість  груп:

               силікоз,  силікатоз,  металоконіоз,  карбоконіоз,  пневмоконіоз  від  змі-
               шаного пилу і пневмоконіоз від органічного пилу.
                     Найпоширенішим серед всіх пневмоконіозів є силікоз, який роз-
               вивається тоді коли людина вдихає пил кварцу, що містить кремній у

               вільному  стані.  При  цьому  захворюванні  уражається  весь  організм,
               пригнічується функція нервової системи, відчуття смакового, слухо-

               вого та шкіряного аналізаторів і т. ін.
                     Прояви пневмоконіозів різні, але всім їм притаманні загальні риси:
               задишка, біль у грудях і сильний кашель. У прогресуючих формах ле-
               геневих пневмоконікозів виникає легенева недостатність – зменшуєть-

               ся легенева вентиляція, скорочується час затримки дихання.
                     Окрім вище описаного пил може  призвести до розвитку профе-
               сійних бронхітів, пневмоній, астматичних ринітів,  бронхіальної аст-

               ми, кон’юнктивітів, ураження шкіри (дерміти) Борошняний, зерновий
               пил та деякі інші можуть спричинити хронічний бронхіт.
                     Пил може виявляти чисто механічну дію – подразнювати слизові
               оболонки  дихальних  шляхів  та  очей,  порушувати  цілісність  шкіри  і

               створювати вхідні ворота для інфекційних збудників.
                     Деякі  види  пилу  (свинцевий,  миш’яковий,  марганцевий  і  т.  п.)
               обумовлюють отруєння і ведуть до функціональних змін ряду органів

               і систем. Отрути, що надходять до організму через дихальні шляхи,
               створюють  підвищену  небезпеку,  тому  що  безпосередньо  потрапля-
               ють у кров.
                     Побічна дія пилу на людину полягає в тому, що при підвищеній

               запиленості повітря змінюється спектр інтенсивності сонячної радіа-
               ції (поглинання та розсіювання ультрафіолетового випромінювання),
               знижується  освітленість.  Пилові  частки  здатні  сприймати  електрич-

               ний заряд безпосередньо із газового середовища (пряма адсорбція іо-
               нів із повітря), так і в результаті тертя частинок пилу між собою або
               безпосереднього  контакту  з  якою-небудь  зарядженою  поверхнею.

               Встановлено,  що  із  загальної  кількості  пилових  частинок,  які  зано-
               сяться повітрям в дихальні шляхи, затримуються слизовими оболон-
               ками переважно заряджені частки.
                                                             102
   97   98   99   100   101   102   103   104   105   106   107