Page 96 - 6623

роксимувати прямокутником. Атмосфера над цією площею розміщу-
ється в гіпотетичний ящик, висота якого над рівнем землі відповідає
висоті шару змішування. Сторони ящика або визначаються суттєвими
рисами геологічної будови місцевості, такими, як гірські ланцюги,

або розташовуються так, щоб дві його сторони були перпендикуляр-
ними до переважаючого напрямку вітрів. У більш досконалих моде-
лях ящик ділиться на велике число менших ящиків, квадратні основи

яких розміщують на поверхні землі і висота яких співпадає з висотою
шару змішування або з деякою частиною висоти, так що атмосфера
представляється у вигляді поставлених одна на одну комірок над ко-
жною квадратною основою, а великий ящик з досліджуваною пло-

щею в якості основи ділиться на велике число маленьких комірок як в
вертикальному, так і в горизонтальному напрямах.

У найпростішому застосуванні багатоящикової моделі дотриму-
ються такого порядку:
1. Виконують точний підрахунок джерел забруднень з врахуван-
ням їх інтенсивності та місцезнаходження.

2. Інтенсивності джерел у кожній малій комірці підсумовуються
для визначення наближеного середнього значення концентрації в ма-
лій комірці.

3. Для знаходження траєкторії руху та розсіювання забруднень з
кожної комірки використовують дані про вітер та оцінки стабільної
атмосфери.
4. Результуюча середня концентрація забруднень в будь-якій ма-

лій комірці як функція часу оцінюється як сума усередненої інтенси-
вності її власних джерел і викидів, що переносяться вітром від інших
малих комірок.

Врахування хімічних реакцій та інших процесів перетворення під
час перенесення, які діють або як джерела, або як стоки забруднень,
являють собою приклад деяких удосконалених математичних моде-
лей, які застосовуються останнім часом.

Під дією турбулентної дифузії забруднювачі осідають на поверх-
ню землі. Цей процес можна назвати турбулентною седиментацією і
математично її можна описати у вигляді:

 dC 
D =К   , (4.1)
 dh 

де К – коефіцієнт турбулентної дифузії;

96