Page 103 - 6623

Задимленість повітря робочої зони несе особливу загрозу здоров'ю
людини за рахунок того, що в легені потрапляють, окрім димового пилу,
ще й токсичні гази СО та СО , про небезпеку яких зазначалося вище.
2
Небезпека пилу може бути для людини дуже великою, якщо пил

містить радіоактивне забруднення, яке можна встановити тільки ви-
мірюванням спеціальними приладами. Запиленість повітря шкідлива
також для обладнання, яке швидко спрацьовується і виходить із ладу.

Дія пилу на організм людини залежить від його фізико-хімічних
властивостей, тривалості впливу та концентрації. Дані про концент-
рацію пилу дають уяву про ступінь забруднення повітря і про ймові-
рність фіброгенної, подразнюючої і токсичної дії пилу на організм

людини.

4.4 Методи визначення запиленості повітря

Запиленість повітря можна визначити гравіметричним (ваговим),
лічильним (мікроскопічним), фотометричним та деякими іншими ме-
тодами.

Видалення пилу з повітря може бути здійснено різними способа-
ми: аспіраційним, що ґрунтується на просмоктуванні повітря через
фільтр; седиментаційним, що базується на процесі природного осі-
дання пилу на скляні пластинки або банки з подальшим підрахунком

маси пилу, що осів на їх поверхні; за допомогою електроосадження,
принцип якого полягає в тому що створюється електричне поле вели-
кої напруги, в якому пилові частинки електризуються і притягуються

до електродів.
У санітарно-гігієнічній практиці основним методом визначення
запиленості прийнятий гравіметричний метод, тому що при сталості
хімічного складу первинне значення мас маса пилу, що затрималася в

організмі людини. Визначення тільки маси пилу не дає повної картини
його шкідливості для людини та технологічного процесу, тому що при
однаковій масі може бути різний хімічний, гранулометричний склад

пилу, що позначається на його впливі на людину, обладнання та тех-
нологію. Повна характеристика пилу складається з його маси, що міс-
титься в одиниці об’єму повітря, хімічного та дисперсного складу.

Лічильний (мікроскопічний) метод дає можливість визначити за-
гальну кількість пилових часток в одиниці об’єму повітря і співвід-
ношення їх розмірів. Для цього пил, що міститься в певному об’ємі

103