Page 33 - 6583

У градієнтних середовищах питомий опір навхрест
простяганню змінюється за визначеним законом (наприклад,
лінійним чи експоненціальним), тобто градієнт зміни  не
рівний нулю. Подібна закономірність спостерігається в тому
випадку, коли опір прошарків зростає або спадає вздовж
заданого напрямку.
У практиці електророзвідки вимірювання часто
виконують у шаруватих неоднорідних середовищах, питомий
опір яких змінюється стрибкоподібно на поверхнях розрізу. Такі
середовища іноді називають макроанізотропними. Вони можуть
складатися з ряду однорідних ізотропних чи анізотропних шарів
кінцевої потужності та різного літологічного складу, наприклад,
перешарування піщано-глинистих і карбонатних порід із гіпсами
й ангідритами і т. п. За відносно великих обсягів шаруватої
товщі її властивості описують за допомогою узагальнених
сумарних характеристик: потужності H , поздовжньої
провідності S ; поперечного опору T , а також середніх
поздовжнього  та поперечного  питомих опорів. Фізичний
n
t
зміст цих характеристик розглянемо на прикладі горизонтально-
шаруватого середовища, що складається з N пластів обмеженої
потужності h h , ,...., h з питомим опором  , , ..., ,
1 2 N 1 2 N
поляризованість , , ..., .
1 2 N

Геоелектрична характеристика шаруватого розрізу

Рисунок 1.4 – Модель горизонтально-шаруватого
неоднорiдного середовища

33