Page 203 - 6583

вимірюваннях магнітного поля на супутниках період цього
джерела буде пов’язаний з періодом обертання супутника.
Друге джерело добових варіацій електромагнітного
поля – варіації іоносферного джерела, що розміщене на
сонячній стороні. У системі «Сонце-Земля» це джерело
струмів непорушне.
«Суббурі», що є наслідком аврорального електроджету,
також можуть бути охарактеризовані цим типом індукції.
У методі індукційного зондування співвідношення
поміж компонентами магнітного поля на поверхні добре
провідного середовища, що називаються «наближеними
граничними умовами Леонтовича» – поміж електричним та
магнітного полем, але тільки для магнітного поля на сфері,
Ритовим С. М. записуються у вигляді (цей вираз вперше дав
Гульєльмі А. В.):
 
i H    div H  H  grad   . (9.4)
0 r m     m
Тут Η r – амплітуда Фур’є вертикальної компоненти

магнітного поля, а    r , – магнітоваріаційний імпеданс.
m
Тобто це співвідношення вже не відповідає зондуванню в
одній точці, а у разі латерально-однорідної моделі (сферично-
шаруватій), коли grad   , переходить у співвідношення
0
 m

i H    div H .
0  m  
На цьому заснований метод градієнтного зондування,
який у випадку лінійно поляризованого поля джерела
зводиться до виразу, що пропонували Бердичевський М. Н.,
Ван'ян Л. Л., Файнберг Е. Б. та У. Шмукер:
i H    2H / R tg . (9.5)
0  m  e
Це рівняння записано в геомагнітних сферичних
координатах, де R – радіус Землі,  – коширота місця
e
спостереження.

203