Page 199 - 6583

Усі наведені вище залежності ускладнюються через
наявність електричного поля, супроводжуючого різні
технологічні процеси буріння. Свердловина як локальний
елемент моделі являє собою лінійний провідник, потенціал
якого формується завдяки окислювально-відновним процесам,
які відбуваються на контакті бурової колони з підземними
водами та буровим розчином, і фільтраційних потенціалів, що
виникають під час руху бурового розчину. Додатковою
завадою є магнітотелуричні поля, які наводять змінний струм
у буровій вишці. Аномалія свердловини як джерела поля
накладається на аномалію геопотенціалу, у результаті чого
сумарна крива розподілу потенціалу на поверхі має один
згладжений максимум і описується квадратичною залежністю.
Ця залежність відповідає моделі лінійне джерело
(свердловина) – точкове джерело (у районі гирла
свердловини) і представлена формулою (8.24).

2
       I 2   1 x 2   lz  
(8.24)
 2  2   
1 2l ln     lz  x 2    lz     lz  x 2  x 2   lz    
      
Режимні зміни природного потенціалу на поверхні
Землі в районі гирла глибоких свердловин, що буряться в
Карпатах, підтвердили справедливість наведених теоретичних
посилань. Амплітуда та форма зареєстрованих кривих
розподілу потенціалу на поверхні визначається глибиною
свердловини, геомеханічним станом гірських порід, а також
залежить від технології буріння. Аномалії мають
ізометричний характер із максимумом, який відповідає осі
свердловини (рис. 8.5).

Контрольні запитання

1. Назвіть групи електромагнітних полів, що
виникають у гірських породах.
2. Наведіть рівняння зв’язку електричного та
геомеханічного поля.
3. Як виразити потенціал механо-електричної
поляризації?

199