Page 16 - 6583

Хемогенні відклади – гіпси, ангідрити, солі різного
складу – мають дуже великий електричний опір у декілька
тисяч Ом·м.
Метаморфічні породи мають дуже малу пористість,
меншу ніж 1–2 %, тому їх опір складає тисячі Ом·м. Але до
цього комплексу входять і породи, що мають вміст графіту.
Вони широко розповсюджені в межах Українського щита.
Питомий електричний опір графіту складає
-6 -4
10 10 Ом·м. Вміст його в метаморфічних породах може
досягати десятків відсотків. Зони графітизації за об’ємом
можуть бути значними. Їхня потужність досягає десятків
метрів, простягаються вони на декілька кілометрів.
Електричний опір порід, що мають вміст графіту, може
знижуватися до частки Ом·м.
Всі інтрузивні породи, незалежно від типу, мають досить
великий електричний опір, остільки їхня пористість менша,
ніж 1–2 %.
У кайнотипних ефузивів багато первинних порожнин,
заповнених водними розчинами. Тому їхній електричний опір
може знижуватися до десятків Ом·м і їх важко відрізнити за
опором від осадових порід. У палеотипних ефузивів первинні
порожнини заповнені новими мінералоутвореннями, і їхня
пористість знижується до перших відсотків. Тому їхній
електричний опір дорівнює багатьом сотням тисяч Ом·м.
Особливим класом геологічних об’єктів є зони
тріщинуватості, що виникають під впливом тектонічних
напружень. Якоюсь мірою тріщинуватість розвинута у всіх
гірських породах, тому електричний опір навіть у
4
магматичних породах рідко перебільшує 10 Ом·м.
Тріщинуватість, що виникає під впливом тектонічних
напружень, охоплює великі об’єми порід.
Найбільш помітний вплив тектонічних напружень на
електричний опір відчувається в ефузивних, інфузивних,
метаморфічних, карбонатних і хемогенних породах. У
теригенних породах тектонічні напруження змінюють
електричний опір не так помітно.
Особливістю теригенних відкладів є те, що вони можуть
по-різному проводити електричний струм повздовж і поперек
шаруватості відкладів. Поперечний опір  завжди більший
n

16