Page 21 - 6583
P. 21

1.2.2 Діелектричні властивості гірських порід

                   Діелектрична  стала  ,  або  діелектрична  проникність
            гірських  порід,  вивчена  недостатньо  порівняно  з  питомим
            електричним  опором.  Діелектрична  проникність  гірських
            порід – це величина, що показує, у скільки разів збільшується
            ємність  конденсатора,  діелектриком  якого  служить  гірська
            порода  або  мінерал  стосовно  його  ємності  в  пустоті.  Ця
            величина змінюється в значних межах – від 1 до 81 одиниць
            CGS (81 норма для води, 1 – для повітря).
                   Дослідження діелектричної проникності показують, що
            вона  залежить  від  тих  самих  факторів,  що  й  питомий
            електричний опір порід. Вплив пористості та вологості порід
            на електричну провідність виявляється в тому, мабуть, що  зі
            збільшенням  пористості    зменшується,  а  зі  збільшенням
            вологості  зростає.  Зі  збільшенням  газу  та  нафти  в  порах
            породи  також зменшується.
                   Характер     мінералізаторів     вод    також     змінює
            діелектричну проникність. Вона залежить від температури та
            частоти  електричного  струму.  Зі  збільшенням  частоти  
            зменшується.
                   Для  водних  розчинів  солей,  аніони  і  катіони  яких
            одновалентні,  за  температури  18 С  для  діелектричної
            проникності застосовують формулу
                                             , 3  79  c ,           (1.6)
                                         0
            де          –    діелектрична     проникність      розчинника;
                    0
            с – концентрація розчину в молях на  дм .
                                                     3
                   Для  інших  розчинів  (1.6)  ускладнюється  завдяки
            коефіцієнту перед коренем квадратним із с.
                   У таблиці  1.1 наведені числові значення   для деяких
            породоутворювальних мінералів і порід.
                   З     таблиці      видно,      що      для     більшості
            породоутворювальних  різновидів     менша  за  10.  Лише  у
            деяких  рудних  мінералів  групи  сульфідів  і  окислів  (пірит,
            піротин,  арсенопірит,  молібденіт,  магнетит  та  інші)  
            приймають помітні значення.



                                           21
   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26