Page 18 - 6583

виникнення тектонічних брекчій; з іншого боку, тепло тертя
приводить до оплавлення порід і залікування тріщин.
Найбільша тріщинуватість властива площині, по якій
зміщуються різні блоки порід, і поступово зменшується в
обидва боки від неї.
Слабко мінералізовані води мають електричний опір
50–60 Ом·м, що є нижньою границею електричного опору зон
дроблення. Практично їхній електричний опір набагато
більший, але на порядок або два менший, ніж у незмінених
породах.
Зони тріщинуватості сприятливі для проникнення
гідротермальних розчинів, що є причиною утворення
сульфідної мінералізації.
Особливим типом геоелектричного розрізу є кори
вивітрювання. Вони дуже поширені в межах Українського
щита. Вони вміщують різні корисні копалини, у тому числі
глиноземну сировину. Потужність кори вивітрювання досягає
100 метрів, але частіше не перевищує десятка метрів.
Мінеральний склад в основному визначається складом
первинного матеріалу: кислі граніти, ультраосновні породи,
гнейси і т.д.
Загальним для них є поступовий перехід від незмінених
порід вгору по розрізу до слаботріщинуватих, потім
сильнотріщинуватих і нарешті клиноподібної маси. Склад
глинистої частини кори вивітрювання визначається
характером первинного субстрату.
Глиниста частина розрізу характеризується електричним
опором 5–20 Ом·м. Нижче по розрізу він поступово
збільшується до сотень і багатьох тисяч Ом·м. Кора
вивітрювання є типовим представником градієнтних
середовищ.
Градієнтним середовищем є і зони контактового
метасоматозу в міжпластових інтрузіях, розвинені в
Закарпатському прогині. Впровадження магми в осадову
товщу супроводжується різким підвищенням температури, що
викликає явища контактового метасоматозу. Електричний
опір змінюється від 300–400 Ом·м на поверхні тіла
гранодіоритів до 5–6 Ом·м у теригенних породах.
Геоелектрична модель середовища – це вертикальний
розріз із пластами, які мають певний електричний опір і

18