Page 12 - 6583

Скопиченко М. Ф., Гроза О. О., Вижва С. А., Рева М. В.),
Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України
(Корчагін І. М., Логвінов І. М., Шуман В. Н., Кулик С. М.,
Бурахович Т. К., Шепель С. І.), Інститут прикладних проблем
екології, геофізики та геохімії (Левашов С. П.,
Якимчук М. А.), Український державний геолого-
розвідувальний інститут (Сейфулін Р. С.,Тригубенко В. І.),
Карпатське відділення ІГФ НАНУ (Сапужак Я. С.,
Мороз І. П., Дещиця С. А., Шамотко В. І., Сапужак О. Я.),
Кримський університет природоохоронного та курортного
будівництва (Саломатін В. Н.), Івано-Франківський
національний технічний університет нафти і газу (Тарасов Б.
Г., Кузьменко Е. Д.), Національний технічний університет
«Дніпровська політехніка» (Пігулевський П. Г.). З кожним із
цих вчених пов’язані певні кроки розвитку геоелектрики.
Практичні роботи з геоелектрики виконували і
виконують здебільшого екпедиції ДГП «Укргеофізика», ДРГП
«Північгеологія», ДГП «Дніпрогеофізика», деякими з
названих вище інститутів і окремими приватними
підприємствами. Діапазон їхнього застосування – від
глибинних зондувань із вивченням земної кори та верхньої
мантії до пошуків нафти і газу, руд, неметалів, а також
вирішення багатьох питань інженерної геології, гідрогеології
та екологічної геології.

1.2 Електричні властивості гірських порід,
руд і металів

1.2.1 Електричний опір гірських порід

Електричні методи розвідки ґрунтуються на
властивості гірських порід по-різному проводити електричний
струм, тобто мати різну електричну провідність.
Електропровідність характеризує середовище, в якому
відбувається фізичний процес поширення струму, а
відмінність в електропровідності двох порід, прилеглих одна
до одної, визначає умови можливості застосування
електророзвідки. Чим більша ця відмінність, тим різкішими

12