Page 19 - 6583

потужності. Горизонтально-шаруватий розріз можна
охарактеризувати сумарною поздовжньою провідністю S, що
складається з поздовжніх провідностей окремих горизонтів,
h h h h n h
S = 1  2  3      n   i , (1.3)
 1  2  3  n i1  i
та сумарним поперечним опором
n
Т = h 1 1 + h 2 2 + h 3 3+···+h n n=  h i i . (1.4)
i1
Прийнято розрізи з розподілом електричного опору
 1   2   3 називати типом Н, з  1   2   3 – типом К, з
 1   2   3 – типом Q, з  1   2   3 – типом А.
Все зазначене вище про електричний опір гірських порід
стосується відносно низьких тисків і температур, що існують
на глибинах до 10 км. Зміни тиску і температури на цих
глибинах суттєво не впливають на електричні властивості
(особливо опір) гірських порід. Але за допомогою
магнітотелуричних зондувань можливо вивчення глибин у
сотні км, де температура може досягати сотень і більше тисячі
градусів за Цельсієм. Електропровідність внутрішніх частин
земної кулі визначається формулою 6
1 
-
   1 e  2 kT , (1.5)
-1
-1
де  = 0,1 Ом ·см ,  =2,0 еВ,
1
1
Т – абсолютна температура, k – стала Больцмана.
За високих температур опір гірських порід різко
зменшується.
Електричний опір зумовлює структуру постійних та
низькочастотних електромагнітних полів, на високочастотні
електромагнітні поля впливають також магнітна та
діелектрична проникність –  та  . У вакуумі магнітна
-7
проникність –  дорівнює 4 ·10 Гн/м. Гірські породи та
мінерали прийнято характеризувати магнітною
сприйнятливістю – ж , що пов'язана з першим параметром
співвідношення  = 1 + ж . У більшості мінералів ж має

19