Page 21 - 6576

можна широко використовувати в безпосередній близькості до
діючих об’єктів, виключена необхідність у відкачуванні води й
зворотному засипанні. Заглиблені споруди можуть бути будь якої
форми в плані. Стінки з монолітного залізобетону приймають 0,6–1,2

м завтовшки, а в збірному варіанті – 0,5–0,9 м. Розроблення траншей
виконують під захистом глинистої суспензії за допомогою бурових
агрегатів, бурофрезерних машин, ковшових машин грейферного типу

або екскаваторів. Вони дають змогу влаштовувати траншеї шириною
0,4–1,1 м, глибиною від 10 до 50 м. Увагу приділяють виготовленню
глинистої суспензії з бентонітової глини, яка заповнює траншеї та
створює гідростатичний тиск для захисту стінок від руйнування. Цей

тиск повинен бути більшим за тиск від власної ваги зволоженого
ґрунту і ґрунтової води. Роботи з використанням бурофрезерної
машини починають з уведення агрегату разом із напрямним

шаблоном та пульповідною трубою до забою. У міру опускання
буровий снаряд зрізує стружку ґрунту близько діаметра завтовшки.
Далі за допомогою ерліфта зрізаний ґрунт разом із суспензією

піднімають нагору для дальшого очищення, а в траншею подають
нову суспензію. Коли проектної глибини траншеї досягнуто, буровий
снаряд холостим ходом переміщують нагору, і після пересування

агрегату на ⅓ діаметра снаряда цикл повторюється.
Широкий розвиток здобув метод, за яким, згідно з технологією, у
виготовлену та заповнену суспензією траншею опускають збірні
стінові панелі, їх закріплюють у потрібній позиції заповненням

внутрішнього проміжку тампонажним розчином. Монтаж ведуть на
ділянці траншеї не меншою ніж 4–5 м зі швидкістю, що відповідає
швидкості земляних робіт. Висота панелей – 12...14 м. Якщо потрібна

більша глибина закладання, збірні елементи розміщують у два–три
яруси. Перед монтажем на дно траншеї через бетонолитну трубу
подають шар бетону, в який занурюють нижні краї панелей.
Принципова послідовність робіт по виготовленню «стіни у

ґрунті» складається з роботи по улаштування коміра (форшахти) та
готування суспензії. Потім під захистом суспензії розробляють
траншею до проектної позначки і заповнюють арматурним каркасом

та монолітним бетоном або готовим збірним залізобетоном у вигляді
панелі. Улаштовують обв’язку у вигляді залізобетонного пояса по
верху стінки. Далі розробляють ґрунт у середині споруди і

влаштовують дно, перегородки та інші конструкції.
Можливе влаштування окремих фундаментів (барет) різних