Page 18 - 6576

1.5. Фундаменти глибокого закладання

Класифікація фундаментів глибокого закладання (опускні
колодязі, кесони, палі-оболонки, фундаменти, що зводяться методом

«стіна в ґрунті», стовпчасті фундаменти. Особливості роботи і
загальні положення розрахунку фундаментів глибокого закладання.
Конструкція і способи влаштування фундаментів, їх переваги і

недоліки.
Література:
[1, стор. 325-336];
[2, стор. 345-356];

[3, стор. 341-364].
Основні поняття
До фундаментів глибокого закладання слід відносити

фундаменти, які прорізають шари ґрунтів, що залягають до глибини
30-40 м і передають навантаження на інженерно-геологічні елементи
ґрунтової основи, які забезпечать вимоги до несучої здатності і

деформативності фундаменту та об’єкта в цілому. Такі фундаменти
сприймають значні навантаження. Види фундаментів глибокого
закладання: опускні колодязі, кесони і фундаменти, що зводяться

способом «стіна в ґрунті», бурові опори, палі- оболонки. В більшості
випадків фундаменти глибокого закладання є також
огороджувальними конструкціями заглиблених приміщень (підземні
паркінги, насосні станції, водозабірні споруди). Для мостових опор

широко застосовують палі-оболонки діаметром від 1 до 3,2 м.
Опускні колодязі виконуються у вигляді циліндричних оболонок.
Масивні колодязі споруджуються на поверхні. Колодязі у плані

можуть бути круглими та прямокутними, або у вигляді еліпсів та
овалів.
Спочатку встановлюють опалубку, арматуру, а потім бетонують
нижню частину колодязя, що називається ножем. За рахунок власної

ваги конструкцій колодязя під ножем створюється висока
концентрація напружень у ґрунті втрачається стійкість і ніж осідає.
Стінки колодязів мають різну конструкцію і товщину від 0,6 до 1,2 м.

Для неглибоких колодязів стінки найчастіше роблять постійної
товщини, а для глибоких перемінної; товще внизу, тоншими ближче
до поверхні. Матеріалом для виготовлення стінок є монолітний чи

збірний залізобетон. Іноді на верхній частині колодязя
передбачається кільцевий пояс.