Page 17 - 6576

в) визначають кількість паль для фундаментів під колони або
крок для стрічкових фундаментів залежно від зовнішнього
навантаження;
г) конструюють ростверк;

д) перевіряють навантаження на палі від споруди;
е) визначають осідання пальового фундаменту.
Нижній кінець паль, зазвичай, слід занурювати в міцні ґрунти. За

основу слід приймати піски щільні та середньої щільності, глинисті
ґрунти із показником текучості менше між I ≤ 0,1 та заводити не
L
менше, ніж на 1,0 м.
У ґрунті в залежності від відстані між палями відбувається їх

взаємовплив. Палі у фундаменті розміщують із розрахунковим
кроком. Мінімальний крок для паль, що виготовляються без
виймання ґрунту (вдавлювані, забивні тощо) складає 3d (d – розмір

сторони палі), а для бурових паль 1м+d. При обґрунтуванні
розрахунком за деформаціями крок паль може бути зменшений.
При центральному навантажені, яке передається на палі,

перевіряють середнє навантаження на палю, а при дії позацентрових
навантажень (характерно для фундаментів під колони) розраховують
пальові фундаменти з врахуванням коефіцієнта впливу моменту, а

перевірку виконують для паль на дію середнього навантаження, яке
має бути менше за розрахункове навантаження на палю, а також для
найбільш та найменшвантаженої палі.
Запитання для самоконтролю:

1. Як класифікуються палі залежно від способу виготовлення і від
властивостей ґрунтів під нижнім кінцем палі?
2. Які відмінності у роботі висячих паль, паль-стійок та паль, що

працюють на висмикування?
3. Що таке відмова палі?
4. Як визначити несучу здатність палі по ДБН, статичними і
динамічними випробуваннями, зондуванням ґрунтів?

5. Поясніть порядок визначення розрахункового навантаження на
палю.
6. За якими групами граничних станів розраховуються пальові фун-

даменти і їх основи?
7. Як розташовуються палі в пальовому ростверку? Як визначити
розміри ростверку?

8. Яким методом проводиться розрахунок осідання пальового фун-
даменту?