Page 25 - 6576
P. 25

що  збільшення  вмісту  глинистого  ґрунту  в  складі  намиву  суттєво
            погіршує його будівельні властивості. Через кілька місяців після за-
            вершення  намивання  в  основному  остаточно  встановлюється
            щільність намитого ґрунту, вона поступово наростає по глибині, до-
                                              3
            сягаючи ρ =1,6...1,7 гр/м .
                          d
                  Широко використовуються технології створення штучних основ
            за допомогою різних фізико-хімічних процесів. До цих процесів на-

            лежать прийоми, які полягають у нагнітанні в ґрунти розчину рідкого
            скла (силікату натрію), лужних розчинів, синтетичних смол, цемент-
            ного  розчину,  бітумної  емульсії  тощо.  Після  тужавіння  введеного
            матеріалу  утворюються  штучні  основи,  що  мають  значно  кращі

            будівельні  якості.  Створене  суцільне  тіло  за  своїми  властивостями
            нагадує скельний ґрунт, міцність якого зростає з часом. В результаті
            закріплення ґрунтів збільшується несуча здатність основи будівель та

            споруд, підвищується його міцність, водонепроникність, опір розми-
            ву  і  ін.  Закріплення  ґрунтів  широко  застосовується  при  будівництві
            промислових  і  цивільних  будівель  на  ґрунтах  просідаючих,  для

            зміцнення  укосів  виїмок  доріг  і  стінок  котлованів  у  водонасичених
            ґрунтах,  як  протизсувні  заходи,  при  проходці  гірських  вироблень,
            створенні протифільтраційних завіс в основі гідротехнічних  споруд,

            для захисту бетонних споруд (фундаментів) від дії агресивних проми-
            слових  вод,  для  збільшення  несучої  здатності  паль  і  опор  великого
            діаметру  і  т.д.  Закріплення  ґрунтів  досягається  нагнітанням  в  ґрунт
            терпких матеріалів і хімічних розчинів, а також дією на ґрунт елек-

            тричним струмом, нагріванням і охолоджуванням.
                  У сучасному будівництві термічну обробку застосовують у тов-
            щах  лесових  ґрунтів,  для  усунення  просідання  Суть  термічного

            закріплення  ґрунту  полягає  в  спалюванні  рідкого,  твердого  або
            газоподібного  палива,  яке  через  форсунку  під  тиском  подають  у
            заздалегідь пробурені свердловини. Одночасно в свердловину за до-
            помогою компресора через трубу подають повітря, щоб забезпечити

            горіння факела. Після підвищення температури в свердловині до 400
            °С починається активне випалювання  лесового ґрунту по її  стінках.
            Випалювання  продовжується    протягом    5...10  діб  із  регулюванням

            рівня  тиску  та  місця  обмежуючого  сальника  в  свердловині.  У  кінці
            процесу створюється стовп випаленого ґрунту діаметром 1,5...3 м.
                  Електрохімічний  спосіб  закріплення  ґрунту  базується  на

            спроможності іонів заліза, дисоційованих при пропусканні постійного
            електричного  струму,  вступати  в  реакцію  з  ґрунтом  і  утворювати  з
   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30