Page 16 - 6576
P. 16

вдавлюванні, гвинтові) та із вийманням ґрунту (бурові).
                  За  матеріалом  розрізняють:  бетонні,  залізобетонні,  металеві,
            комбіновані (залізобетонні та металеві) та рідше дерев’яні палі.
                  З метою сумісної роботи із несучими конструкціями окремі палі в

            пальових  фундаментах  об’єднуються  балкою  або  плитою,  що
            називається  ростверком.  Сполучення  паль  із  ростверком  може  бути
            шарнірним або жорстким.

                  Розташування  паль  в  стрічковому  ростверку  (під  несучі  стіни)
            може        бути        однорядним,           дворядним           або      вони       можуть
            розташовуватися  в  шаховому  порядку.  Під  колони  зазвичай
            влаштовують  групи  паль  з  2  до  10  паль  (кущі).  Для  висотних

            будинків,  як  правило,  влаштовуються  пальові  поля  з  паль,  які
            розташовані з розрахунковим кроком або з раціональним
                  розташуванням,  враховуючи положення надземних конструкцій.

            Дані  пальові  поля  для  спільної  роботи  об’єднують  суцільною
            монолітною залізобетонною фундаментною плитою (ростверком).
                  Розрахунок паль здійснюється за несучою здатністю, а їх основ -

            за деформаціями. Для розрахунку за деформаціями фундамент з паль
            представляють  у  вигляді  умовного  ґрунтово-пальового  масиву,
            розраховують  пальові  фундаменти  за  методом  пошарового

            підсумування.
                  Основною  величиною  при  розрахунках  пальових  фундаментів  є
            несуча  здатність  одиночної  (окремої)  палі  F .  Величина  несучої
                                                                               d
            здатності        може       бути       визначена        декількома          методами.         За

            співвідношеннями, які наведені в ДБН, для паль-стійок і висячих паль
            отримане  таким  чином  значення  F   є  орієнтовним  та  обов’язково
                                                               d
            потребує  уточнення  за  допомогою  випробування  паль  динамічним

            або  статичним  навантаженням.  Кількість  випробувань  натурних
            (дослідних) паль залежить від ґрунтових умов та складності об’єкта
            будівництва та приймається, як правило, не менше 2 для випробувань
            статичним  навантаженням  та  6  –  динамічним  навантаженням.  Для

            паль,  які  влаштовані  без  виймання  ґрунту  несуча  здатність  також
            може  бути  визначення  на  основі  даних  статичного  зондування
            ґрунтів.

                  Порядок проектування пальових фундаментів:
                  а) залежно від інженерно-геологічних умов вибирають довжину  і
            переріз  паль;

                  б) визначають  несучу  здатність  паль  F   і  розрахункове
                                                                                 d
            навантаження N , що допускається на палю;
                                  п
   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21