Page 90 - 6572

Екологічний ефект характеризує вплив інноваційної діяльності
суб’єктів господарювання на довкілля. Створення складних техно-
логічних систем призводить до значного збільшення техногенного
навантаження та екологічного ризику. Особливої актуальності в

екологічній оцінці інновацій набуває їхня екологічна безпека. Через
це необхідно підвищувати вимоги до якості проектування, виготов-
лення, експлуатації складних технічних систем, їхньої надійності;

створення технічних засобів, що автоматично блокують наслідки
недоліків у рівні організації праці, техніки й технології, що запобі-
гає аваріям і ліквідує їхні наслідки.
Екологічний ефект інноваційної діяльності оцінюють:

˗ зменшенням забруднення атмосфери, землі, води шкідли-
вими компонентами;
˗ зменшенням кількості відходів виробництва;

˗ підвищенням ергономічності виробництва (зниженням рі-
вня шуму, вібрації, електромагнітного поля тощо);
˗ покращенням екологічності продукції;
˗ зниженням сум штрафів за порушення екологічного зако-

нодавства і нормативних документів.
Екологічний ефект тісно пов’язаний із соціальним. Ефектив-

ність інновацій – результуюча величина, що визначається здатністю
інновацій зберігати певну кількість трудових, матеріальних і фінан-
сових ресурсів із розрахунку на одиницю створених продуктів, тех-
нічних систем, структур. Ефективність інноваційної діяльності ви-

являється на мікроекономічному рівні (окремих суб’єктів господа-
рювання, які намагаються поліпшити результати свого господарю-
вання і отримати вищий прибуток у довгостроковій перспективі) і

на макроекономічному рівні (держави, метою якої є забезпечення
динамічного розвитку всього суспільства). Результати інновацій
оцінюють за такими критеріями: актуальність, значущість, багатоа-
спектність. Актуальність передбачає відповідність інноваційного

проекту цілям науково-технічного і соціально-економічного розви-
тку країни, регіону, підприємства. Цілі визначаються з огляду на
встановлені суб’єктом управління науково-технічні, економічні,

соціальні та екологічні пріоритети, які можуть відображати загаль-
носвітові тенденції розвитку і визначати стратегію розвитку країни,
регіону, окремого підприємства.

Значущість визначають із позицій державного, регіонального,
галузевого рівнів управління, а також із позицій суб’єкта підприєм-

90