Page 16 - 6568
P. 16

а може сягати до 1000 м та більше. Висота відвалів розкривних порід нині не
                  перевищує 50 м і, напевно, не буде вищою, бо це може призвести до значного

                  вилучення  площ  під  відвали.  Так,  розрахунки  свідчать,  що  за  глибини
                  відкритих  розробок  500-1000  м  площа  відвалу  буде  перевищувати  площу
                  кар'єру у 4 -7 разів.
                        Отже, порушення земель через видобуток корисних копалин значні як за
                  площею,  так  і  за  глибиною.  Крім  того,  відвали,  як  правило,  складені
                  хаотично,  в  них  перемішані  суглинки,  глини,  сланці  та  інші  породи.  Вони
                  утворюють пересічний рельєф, який складається із високих насипів (відвалів)
                  і глибоких западин (кар'єрних виїмок). При цьому на поверхню  виносяться
                  малопродуктивні  абобезплідні  гірські  породи.  Прикладом  цього  може  бути
                                                                                      3
                  Кривбас, де щорічно переміщується у відвали 62 млн. м  покрівлі та 48 млн.
                    3
                  м відходів збагачувального виробництва. За період експлуатації родовищ під
                  об'єкти  гірничих  підприємств  від  сільськогосподарських  підприємств
                  басейну вилучено 23 тис. га земель, з яких 21 тис. га порушено.
                        Подібна ситуація спостерігається й у випадку розробки бурого вугілля,
                  під яку в Україні вилучено понад 16 тис. га земель з чорноземними ґрунтами,
                  які містять 5,5-6,0% гумусу з товщиною гумусового горизонту до 100 см.



                                            Класифікація порушених земель.
                        Воснову класифікації порушених земель покладено площу порушень, їх
                  глибина, вид наступного освоєння земель та агробіологічна оцінка порід на
                  поверхні  відповідного  об'єкта.  У  разі  оцінки  порушень  приймається
                  одиничний показник - бал. До одного балу прирівнюється порушення 1 класу
                  на площі, що дорівнює 1 га і складається з родючого ґрунту або потенційно
                  родючих  розкривних  порід,  найбільш  придатних  для  біологічної
                  рекультивації. Кожний наступний клас порушень приймається за 1 бал вище
                  (табл. 2.2.).
                        У  більшості  випадків  ступінь  порушення  ділянки  визначають  за
                  формулою:
                                                      W i=K i * i*S i ,бали
                        де K i – клас порушень і-ї ділянки, балів;
                         i – група поверхні шару і-ї ділянки, балів;
                        S i – площа порушень і-ї ділянки, га.
                        Питома  порушеність  ділянки  (глибина  або  висота  порушень)  -  це
                  ступінь порушення у балах, що припадає на 1га порушень. Вона визначається
                  за формулою:
                                                              w
                                                        Y i=   i  K  , бали/га
                                                                  i
                                                                    i
                                                              S
                                                               i
                                                                                                  Таблиця 2.2
                        Класифікація порушень (за А.К. Поліщуком,1977)
   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21