Page 12 - 6568

керівників гірничодобувних підприємств, а за своєчасне і раціональне
використання - на землекористувачів, яким передаються рекультивовані

землі.

Передумови вибору напряму рекультивації земель.
Дослідження свідчать, що повторне використання рекультивованих
земель може бути раціональним та ефективним лише у разі правильного
вибору напряму відновлюваних робіт на порушених землях. Якраз такий
підхід дозволяє пізніше відтворити порушений ландшафт і частково або
повністю відновити флору й фауну, втрачену в процесі гірничих розробок.
При цьому треба врахувати, що приведення порушених земель у стан,
придатний для повторного використання, не завжди може збігатися з
попереднім їх призначенням.
Залежно від природних і соціально-економічних умов найчастіше
використовуються такі напрями рекультивації: сільськогосподарський,
лісовий, водогосподарський і будівельний.
Сільськогосподарська рекультивація можлива:
- у разі нанесення ґрунтового шару на сплановану поверхню відвалів,
сформовану із рихлих нетоксичних порід;
- без нанесення ґрунтового шару за наявності на поверхні потенційно
родючих розкривних порід для використання їх під сінокоси;
Під сади придатні відвали, сформовані у верхній частині із потенційно
родючих грантів.
Ліси можна розміщувати на:
- придатних породах;
- на малопридатних і непридатних породах у разі нанесення і
потенційно родючих порід на поверхню для захоронення . '' токсичних та
непридатних для рослин порід.
Порушені землі, які не придатні для біологічної рекультивації, можна
використовувати під промислове і цивільне будівництво.
Таким чином, правильний вибір напряму рекультивації повинен
передбачати єдину мету - раціональне повторне використання порушених
земель у народному господарстві.
Обґрунтування виду рекультивації і наступного використання
рекультивованих земель проводиться в кожному конкретному випадку на
основі сукупного врахування комплексу різних чинників (ціна землі і її
призначення в народному господарстві, агрохімічний склад розкривних
порід, географічне розташування, соціально-економічні чинники і
перспективи, розвитку району розробки родовища).
Наприклад, у районах з м'яким і помірним кліматом та розвинутим
сільським господарством доцільно відновлювати порушені землі для
використання їх під ріллю, сади, пасовища, сінокоси і т. д.
В районах, де сільськогосподарська рекультивація малоефективна або
недоцільна через різні причини, необхідно визначити можливість
використання рекультивованих земель під ліси або забудову.