Page 19 - 6568

різних груп людей, які намагаються по-різному використовувати один і той
же вид ресурсів. Повчальним прикладом цього можуть бути земельні

ресурси. Адже, з погляду гірника, земельне відведення повинне бути якомога
більшим за розміром і вільним від лісу або сільськогосподарських посівів для
розміщення промислових споруд і комунікацій. Для нормальної експлуатації
родовища ця територія повинна бути осушеною і т. д. Водночас для
працівників сільського господарства наявність гірничого підприємства на
їхній території явно небажана, оскільки внаслідок цього не тільки
скорочуються сільськогосподарські угіддя, але й погіршуються умови для
росту рослин на сусідніх територіях поблизу гірничих підприємств. Або
взяти такий приклад: поблизу населеного пункту існує кар’єр або відвал
розкривних порід. Без сумніву, проти цього мешканці довколишніх поселень,
оскільки якраз гірничопромислові об’єкти погіршують санітарно-гігієнічні та
естетичні умови.
Враховуючи це, невипадково виникає запитання: яким би чином більше
використовувати природні ресурси й одночасно забезпечувати їх постійну
охорону? Глибокий аналіз сучасного природокористування свідчить, що
природу й суспільство необхідно розглядати як єдине ціле в усіх рішеннях і
проектах, тобто під час розробки будь-яких нових технологічних процесів
треба враховувати не тільки виробничу ефективність, але й ступінь впливу їх
на природу, кількість і якість відходів, способи їх знешкодження і т. д. Отже,
у принциповому підході до цілей і завдань охорони природи треба
передбачити, щоб охорона природи була активною,
тобто не стільки стосувалася збереження всього існуючого, скільки
розумного перетворення навколишнього середовища відповідно до потреб
людини і біосфери.

Вплив гірничих робіт на санітарно-гігієнічні та естетичні умови
навколишнього середовища.
Санітарно-гігієнічні та естетичні умови навколишнього середовища є
основою здорового життя людини і нормального існування флори й фауни.
На жаль, розміщення кар’єрів, відвалів, шламо- і хвостосховищ поблизу
населених пунктів призводить до запиленості та отруєння довкілля
продуктами горіння (останнє має місце на вугільних териконах), різко
погіршує санітарно-гігієнічні умови. Наприклад, за даними А.К. Поліщука,
концентрація пилу на відстані 500 м від хвостосховищ гірничо-
3
збагачувальних комбінатів Кривбасу доходить до 140 мг/м , а на віддалі 3500
м вона ще більше перевищує санітарну норму. Тут в атмосферу щоденно
викидається близько 3200 т пилу.
Забруднення довкілля призводить до негативних економічних наслідків.
Так, розпилюється велика кількість сировини і матеріалів, зростають витрати
на електроосвітлення, збільшується число аварій автотранспорту у зв’язку із
зменшенням прозорості сонячного світла, збільшуються витрати на ремонт
обладнання і споруд через корозію, на підтримку будинків, завдаються
збитки пам’яткам архітектури і мистецтва, втрачається до 27-29 %
сільськогосподарської продукції. Найбільш негативним наслідком