Page 20 - 6568
P. 20

забруднення атмосфери є шкідливий вплив її запиленості на здоров’я людей.
                  Крім шкоди здоров’ю населення і прямих економічних витрат, забруднення

                  довкілля призводить до різних другорядних витрат, які часто недооцінюють.
                        Для  боротьби  із  забрудненням  повітряного  басейну  важливе  значення
                  має  система  гігієнічних  нормативів,  які  встановлюють  допустимий  вміст  в
                  атмосфері шкідливих компонентів або так званих полютантів.
                        Захист  повітряного  басейну  від  забруднення  можна  здійснити  шляхом
                  таких технічних методів: створення очисних пристосувань на підприємствах,
                  зрошення забоїв та автодоріг, озеленення відвалів і шламосховищ тощо.
                        Збитки,  завдані  неправильним  розміщенням  тих  чи  інших  об’єктів
                  гірничого  виробництва,  марнотратним  використанням  природних  ресурсів,
                  забрудненням  повітряного  і  водного  басейнів,  ґрунту  не  завжди  вдається
                  оцінити, хоч вони можуть проявитися в недалекому майбутньому. Тому дуже
                  важливо  заздалегідь  передбачити  і  спрогнозувати  можливі  збитки,
                  використовуючи сучасні економіко-географічні методи.

                              Вплив гірничих робіт на гідрологічні умови території.
                        Гірничовидобувні         роботи      родовищ        по-різному      впливають        на
                  гідрологічні  умови  території.  Це  значною  мірою  залежить  від  природних
                  умов  розташування  родовищ  корисних  копалин,  зокрема:  клімату,  рельєфу
                  місцевості,  наявності  поблизу  водойм  або  водотоків,  складу  і  будови
                  розкривних  порід,  глибини  залягання  продуктивного  пласта,  тектонічної
                  будови  району  та  20н..  Під  час  експлуатації  родовищ  обводненість  їх
                  визначається  додатковими  штучними  чинниками,  обумовленими  способом
                  розкриття  і  системою  розробки.  Найчастіше  це  пов’язано  із  підвищенням
                  шпаруватості  масиву  порід,  перерозподілом  гідростатичного  і  гідро-
                  динамічного тиску, дренажем вод із верхніх горизонтів у нижні, посиленим
                  надходженням  у  гірничі  виробки  води  із  відкритих  водойм  і  водотоків,
                  фільтрацією  або  інфільтрацією  атмосферних  опадів  внаслідок  деформації
                  поверхні у процесі розробки родовища.
                        Гідрологічні  та  інженерно-геологічні  явища  на  території  розробки
                  родовищ  впливають  на  сусідні  території,  змінюючи  умови  живлення  й  рух
                  підземних вод, сприяючи формуванню депресійних лійок, які підсікають усі
                  водоносні горизонти і знижують рівень води у криницях населених пунктів.
                  Своєрідний  режим  підземних  вод  створюється  під  відвалами  розкривних
                  порід. Так, доведено, що формування зовнішніх відвалів на площі понад 200
                  га навіть на рівнині з мілкогорбистим котловинним рельєфом призводить до
                  підйому  рівня  ґрунтових  вод  і  появи  на  сусідніх  територіях  контурного
                  кільця  озер  і  боліт.  А  оскільки  більшість  культурних  рослин  і  дерев  не
                  переносять підтоплення, вони завчасно гинуть.
                        Під  впливом  гірничих  робіт  змінюється  водний  режим  ґрунту.
                  Переважно  він  залежить  від  кількості  атмосферних  опадів,  температури
                  повітря,  фізико-механічних  властивостей  ґрунту  і  підґрунтя,  гідрологічних
                  умов  ділянки.  Тому  під  час  формування  відвалів  і  їх  рекультивації  треба
                  враховувати чинники, що впливають на водний режим ґрунту.
   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25