Page 10 - 6568

*селективне зняття, складування і збереження придатних для
біологічної рекультивації розкривних порід, у тому числі родючий шар

ґрунту;
*селективне формування відвалів розкривних порід;
*за потреби планування і покриття спланованої поверхні шаром
родючого ґрунту або потенційно родючих розкривних порід;
*засипання і планування деформованих поверхонь (провали, карстові
лійки та ін.);
*влаштування під’їзних доріг;
*меліоративні та протиерозійні заходи.
Біологічний етапрекультивації, або просто біологічна рекультивація,
виконується після гірничотехнічної і включає заходи щодо відновлення
родючості порушених земель (агротехнічні, фітомеліоративні та ін.),
спрямовані на відтворення флори і фауни.
Біологічну рекультивацію здійснюють землекористувачі, яким
передають землі після гірничотехнічної рекультивації за рахунок коштів
підприємств та організацій відповідного міністерства, які проводили на
землях гірничі роботи.
Напрямки рекультивації визначають кінцеве використання порушених
земель після проведення відповідних гірничотехнічних, інженерно-
будівельних, гідротехнічних та інших заходів. їх вибирають на основі
комплексного обліку таких чинників:
- природні умови району розробки родовища (клімат, типи ґрунтів,
геологічна будова, рослинність, тваринний світ та ін.);
- стан порушених земель до моменту рекультивації (характер
техногенного рельєфу, ступінь природного заростання та ін.);
- мінералогічний склад, водно-фізичні та фізико-хімічні властивості
гірських порід;
- агрохімічні властивості (вміст поживних речовин, кислотність,
наявність токсичних речовин та ін.) порід і їх класифікація за придатністю
для біологічної рекультивації;
-інженерно-геологічні та гідрологічні умови;
-господарські, соціально-економічні, екологічні та санітарно-гігієнічні
умови;
-термін служби рекультиваційних земель (можливість повторних
порушень і їх періодичність);
- технологія і механізація гірничих і будівельно-монтажних робіт.
У процесі вибору напрямку рекультивації земель необхідно мати
на увазі, що рекультивовані землі і території, що їх оточують - після
закінчення робіт, являють собою оптимально сформовану та
екологічно збалансовану ландшафтну ділянку.
Найчастіше поширені такі напрями рекультивації порушених земель:
• сільськогосподарський;
• лісогосподарський;
• водогосподарський;
• рекреаційний;