Page 41 - 6547

фульвокислот.
3 Латеритні грунти
Латеритні грунти розвиваються в зоні вологого
екваторіального клімату і формуються під впливом аллітизації та
оподзолення. Наслідками яких, відповідно, є накопичення
каоліну і вільного кремнезему, гідратів окислу заліза і алюмінію.
Не дивлячись на те що у вологих тропічних лісах в грунт
поступає великий об’єм органічних залишків, вміст гумусу в
незначний. Це пояснюється тим, що рослинна маса інтенсивно
минерализуется під впливом мікроорганізмів, і у верхні
горизонти повертається велика кількість мінеральних речовин,
які далі при інтенсивному промивному режимі переміщаються в
глибокі горизонти.
До грунтів латеритного типу відносять червоноземи і
жовтоземи. Ці грунти поширені переважно на південному сході
Азії, півдні Північної Америки або західному побережжі
континентів. Ці ґрунти характеризуються специфічним
забарвленням, яке залежить від вмісту в грунтовій масі оксидів
заліза, алюмінію і марганцю.
Коричневі грунти розвиваються в умовах субтропічного
клімату середземноморського типу в зоні вічнозелених лісів і
чагарників під впливом процесів вивітрювання, які
активізуються лише в період вологої зими. В них спостерігається
накопичення карбонатів і закріплення гумусових речовин. Тому
коричневі грунти субтропіків відрізняються родючістю, вміст
гумусу в яких досягає 5–7 %.
4 Каштанові грунти
Каштанові грунти на відміну від чорноземів містять удвічі
менше органічної маси, тому вміст гумусу не перевищує 4 %.
Присутність в грунті легкорозчинних солей обумовлює прояв
солонцеватого процесу. При зволоженні в грунтових колоїдах
відбуваються обмінні реакції кальцію з поглиненим натрієм.
Винесення легкорозчинних з’єднань відбувається на невелику
глибину. Ці грунти широко використовуються в землеробстві,
оскільки володіють достатньо високою родючістю. Проте при їх
освоєнні повинні проводитися заходи щодо збереження
грунтової вологи.
5 Сіро-бурі грунти і сіроземи
Сіро-бурі грунти і сіроземи характерні для рівнинних
субтропічних пустель Середньої Азії, Північної Америки,

41