Page 59 - 6544

10.4 Техносфера
Розвиваючи випереджаючими темпами науково-технологічну
сферу (систему), суспільство створює надпотужні інженерно-
технологічні комплекси. Тобто в межах суспільства формується нова,
надзвичайно складна система, закономірності функціонування якої в
оточуючому її середовищі не завжди достатньо пізнані, а наслідки
прогнозовані. Окремі складові цієї системи можуть розглядатися як
такі, що здатні до самоорганізації і навіть самовідтворення. Однак це
може відбуватися лише за умов, якщо функціонування об'єктів
техносфери буде розглядатись у сукупності із людиною, яка
безпосередньо задіяна у технологічному процесі. Вчені вже довели, що
енергетичні, транспортні та інші системи можуть розглядатися як
відкриті системи.
Сьогодні надзвичайної актуальності набули визначення
механізмів функціонування соціально-економічних та екологічних
систем. Для того щоб правильно спланувати окремі мікроетапи,
потрібно визначити віхи, за якими визначатимуться конкретні кроки.
Йдеться передусім про методичну базу, яка б найкращим чином
прислужилася як для створення ефективних адміністративних рішень,
так і для вироблення законодавчих чи нормативних актів, адресованих
кожному етапу перебудови соціально-економічної системи України.
За І. Пригожиним, трансформація соціально-економічної
системи – це шлях від «існуючого до виникаючого». Раціональне його
подолання потребує трансформації основних параметрів економічного
потенціалу держави, які б відповідали новим соціально-економічним
потребам суспільства з урахуванням безумовного дотримання
відповідних екологічних нормативів. Дуже важливо, щоб кожен крок
на шляху перебудови був виваженим, заздалегідь глибоко
проаналізованим, виміряним і спрогнозованим. Саме у такий спосіб
суспільство зможе вийти на оптимальні позиції, де вже вмикаються
потужні самоорганізуючі соціально-економічні механізми, що рухають
економіку до сталого економічного розвитку.
Суттєвим внеском у подолання перешкод на шляху перебудови і
нашого поступу може і повинна стати надійна методична основа для