Page 61 - 6544

принципи незворотності, не до повернення системи у вихідну позицію,
а до небажаних, деградуючих трансформацій в державі.
У науково-методичному плані надзвичайної актуальності набуває
застосування підходів, які надають можливість визначити вектор
напряму щодо реформування держави. Саме за його допомогою
вдалося б більш конструктивно реалізовувати, особливо на етапі
перебудови, законодавчу і певним чином спрямовувати
адміністративну діяльність.
Сучасні знання в галузі суспільствознавства дають підстави
вважати, що крайні організаційні форми (анархія або «хаос», диктатура
або жорсткий порядок) соціально-економічної системи є зовсім
неприйнятними. І щоб вибрати необхідний орієнтир для побудови
досконалого сучасного суспільства, необхідно бути на оптимальній
відстані як від анархії, так і від диктатури. Тобто доцільно визначити
кількісні показники співвідношення анархія/ диктатура. Ці показники
повинні стати координатами, що визначають напрям зазначеного
вектора реформування суспільства. Мова йде про те, що кількість, з
одного боку, свободи, а з другого – правових обмежень повинна бути
збалансованою. Відхилення в один чи другий бік від оптимального
стану призведе до небажаних наслідків. Так, скажімо, відхилення від
оптимальної позиції у бік збільшення свобод або хаосу (підвищення
ентропії системи) призведе до збільшення злочинності, корупції і
постійного конфлікту на лоні законодавчого поля. В свою чергу,
надмірно жорсткий порядок (зменшення ентропії) знижує творчу
активність і підвищує ризик виникнення деградаційних процесів у
суспільстві.
Оптимальне співвідношення в системі «хаос-порядок» – це
досягнення грані, де, з одного боку, достатньою мірою враховані
інтереси держави, і з другого – створені необхідні умови для реалізації
ініціативи та стимулювання діяльності пересічного громадянина. З
позиції теорії відкритих систем доцільно розглядати раціональне
співвідношення хаосу та порядку.
Для визначення кількісних характеристик співвідношення хаосу
та порядку вводимо функцію «хаосу». Крім того, для обмеження хаосу
в оптимальних рамках (тобто виключення деструктивних тенденцій)