Page 49 - 6544

розташуванням цих часток. З класичних позицій термодинаміки,
системи поділяють на такі класи:
• ізольовані – через границі таких систем не відбувається
перенесення речовини та енергії;
• адіабатичні ізольовані – для таких систем перенесення тепла і
речовини через границю заборонено, але дозволено перенесення інших
видів енергії;
• закриті (замкнені) – обмеження ще слабші, заборонене
перенесення лише речовини;
• відкриті – через границі допускається перенесення енергії і
речовини.
Виходячи з того, що в реальних, тобто натуральних (не ізо-
льованих від навколишнього середовища) умовах системи постійно
обмінюються між собою речовиною й енергією, зосередимо увагу на
відкритих системах, які нас оточують.
Це, по-перше, державна система як форма організації, спосіб
устрою суспільства. Головними її складовими є політична, соціально-
економічна та природно-ресурсна підсистеми. У свою чергу, державна
система є складовою загальносвітової міждержавної системи з її
режимами та механізмами внутрішнього функціонування і зовнішніми
зв'язками.
По-друге, це, за загальним визначенням екологічної системи
дослідником Ю. Одумом, – безрозмірна, стала система, що складається
із живих і неживих компонентів, в якій здійснюється внутрішній та
зовнішній кругообіг речовин і енергії. Найбільшою природною
системою (граничною за розміром та масштабом) є біосфера. Кілька
подібних, але не тотожних наведеним визначень екологічної системи
запропонував М. Ф. Реймерс :
• матеріально-енергетична або концептуальна сукупність
взаємопов'язаних складових, що поєднуються прямими та зворотними
зв'язками у певну цілісність;
• деяка чисельність одноманітних і різноманітних окремостей, які
знаходяться між собою у більш тісних зв'язках ніж з навколишнім
середовищем, утворюючи тим самим певну цілісність;
• впорядкована матеріально-енергетична сукупність, що
відтворюється та саморегулюється як стале єдине ціле завдяки
взаємодії, розподілу і перерозподілу речовин, енергії та інформації, що