Page 45 - 6544

елементів - це показник ступеня накопичення того чи іншого елемента
на його фоновому вмісті. К с визначається відношенням реального
вмісту в даній точці кожного компоненту довкілля до його фонового
вмісту (8.1):
Сі
Кс 
Сф
, (8.1)
де С і – вміст і-того елементу в досліджуваному ландшафтному
компоненті, мг/кг, С ф – його природний фон, мг/кг, Кс – коефіцієнт
концентрації (аномальності елемента). Користуючись базою даних з
вмісту елементів, можна розрахувати коефіцієнти концентрації
елементів в окремих компонентах довкілля для усіх екологічних
полігонів.
Сумарний показник забруднення (Z с або СПЗ) компонента
екосистеми (в нашому прикладі, ґрунтів) розраховується за формулою
В.М. Гуцуляка (8.2):
n
Z   K  ( n ), 1
c c
1  i (8.2)

де n – загальна кількість врахованих хімічних елементів
(сумуються значення Кс > = 1).
Сумарні показники забруднення того чи іншого компоненту
ландшафту характеризують його стійкість по відношенню до
антропогенного навантаження. Якщо останнє не перевищує здатність
ландшафту до самоочищення, то виникають екологічні ситуації різної
складності, які ми і будемо оцінювати кількісно.
Користуючись базою даних з коефіцієнтів концентрації (К с )
елементів та сумарних показників забруднення (Z с ), можна побудувати
карти розподілу цих параметрів на території досліджуваного району.
При цьому, як і раніше, такі карти можна будувати як шляхом
інтерполяції від точки до точки, тобто «вручну», так і в
автоматизованому режимі з допомогою ПЕОМ, користовуючись
програми Golden Software Surfer та ін.
Аналіз таких карт показує, як розповсюджені по території
досліджуваного району аномальні вмісти хімічних елементів в