Page 209 - 6544

Паралельно з еволюцією біосфери, людство, як її складова, у
своєму розвитку пройшло певний шлях, який можна поділити на
декілька етапів. Ці етапи фахівцями визначаються і розглядаються як
окремі промислово-технологічні епохи і періоди структурної
перебудови суспільства. Тобто промислово-технологічна епоха – це
проміжок часу, який відрізняється від попереднього суттєвими змінами
в «озброєності» суспільства (технологічне, інтелектуальне та природно-
ресурсне). Рівні технологічної оснащеності, соціального й
інтелектуального розвитку та природно-ресурсного забезпечення
надають можливість суспільству структурно перебудовуватися, долати
певні відрізки історичного шляху. Зазначене технологічне озброєння,
поступово вдосконалюючись, з часом змінюється. Такий стан справ
викликає еволюційну перебудову головних складових суспільства, що
відповідають за динаміку і рівень його розвитку. Дослідження цього
питання дає фахівцям підстави не тільки оцінювати ефективність, з
якою суспільство спромоглося подолати зазначений відрізок
історичного шляху, а й визначати і прогнозувати найбільш прогресивні
види сучасної інтелектуальної і технологічної «озброєності», з якою
суспільство має увійти в наступну промислово-технологічну епоху.

23.1 Історія розвитку соціально-економічних систем.
Цикли структуризації
Формування сучасної соціально-економічної системи відбувалося
впродовж декількох тисячоліть. Увесь цей період, залежно від етапів з
їх рівнями соціально-економічного, технологічного та інтелектуального
розвитку і природно-ресурсного забезпечення, а також від суспільних
пріоритетів, умовно можна поділити на три цикли структуроутворення
та чотири етапи промислово-технологічного становлення – первісний,
доіндустріальний, індустріальний та постіндустріальний.

Перший цикл структуроутворення. Початковими проявами
глобалізації (структуроутворення) стало зародження колоніальних
імперій, яке розпочалося слідом за великими географічними
відкриттями (1492 р.) (табл. 23.1, 23.2).