Page 212 - 6544

посилення ринкових відносин і структуризація навколо промислово-
технологічних і військово-політичних центрів (США, Європа, СРСР).
Друга стадія постіндустріального етапу (або п'ятий ПТЕ) народ-
жувалась у 50-тих роках. Саме тоді в основу економічного розвитку
були закладені технології, які надають змогу створити потужний
механізм добування копалин. На цій основі піднялися
високопродуктивні енергетична (в тому числі її ядерна складова),
машинобудівна, аграрна, будівельна і транспортна галузі. Грандіозного
розвитку набув військово-промисловий комплекс. Окрім того на
сьогодні створено передумови для входження людства до початкової
стадії інформаційного суспільства.
Широка інформатизація вплинула не тільки на суто технологіч-
ний устрій сучасної економіки, але й стала тією найважливішою
соціально-економічною і політичною складовою сили, яка відімкнула
«закриті» (тоталітарні) соціально-економічні системи. Інформатизація
створює також передумови для регулювання еволюційних процесів у
країнах, що розвиваються. Більш того, вона (інформатизація) сприяла
поширенню екологічного світогляду та обізнаності широких верств
населення планети щодо глобальних екологічних проблем. Тому
світова спільнота під тиском цих проблем змушена була розробити і
прийняти Рамкову конвенцію про зміни клімату (1992 р.), а також
Кіотський протокол (1996 р.), що обмежує рівні негативного впливу
господарської діяльності людини на оточуюче її природне середовище і
раціональне використання світових природних ресурсів.

23.3 Світові природні ресурси
Людство у своїй життєдіяльності використовує природні ресурси
як у виробничій, так і невиробничій сферах. Природні ресурси (Рудько,
Адаменко, 2009), що використовує людина, можуть бути поділені на:
• мінеральні суходолу (паливні, рудні й нерудні, у тому числі
мінерально-будівельна сировина), а також мінеральні Світового океану,
що перебувають у розчиненому стані, на дні й під ним у товщі земної
кори;
• земельні (рілля, сінокоси, пасовища, ліси, чагарники тощо);
• водні, що складаються з вод Світового океану, поверхневих вод
суходолу (річки, озера, ставки, водосховища, болота) та підземних
вод – ґрунтових і артезіанських;