Page 166 - 6544
P. 166
▲ молекулярний – встановлення наявності та вмісту шкідливих
сполук в окремих зразках;
▲ функціональний – встановлення наявності та вмісту функціо-
нальних груп у молекулах органічних або мінеральних речовин тощо.
Необхідно розрізняти кількісний та якісний аналізи. Мета
якісного аналізу – визначити, які саме елементи чи їх сполуки містяться
в матеріалі, що піддається аналізу. На відміну від цього, кількісний
аналіз дає можливість визначити кількісні співвідношення між
компонентами, що були визначені при сумлінно проведених
дослідженнях. Інколи визначають кількість тільки одного або кількох
найбільш небезпечних складових проби. Це дає можливість оцінити
рівень шкідливості забруднюючих речовин у компонентах
навколишнього середовища.
Існують фізичні та хімічні методи аналізу. В обох випадках
визначення якісного та кількісного складу речовини грунтується на
спостереженні та вимірюванні фізичних властивостей системи –
наприклад, електропровідності, густоти, інтенсивності забарвлення або
радіоактивного випромінювання, виділеної маси, обсягу, електричного
потенціалу. На основі вимірювань роблять висновок про кількість
даного елемента чи його сполуки. У хімічних методах, на відміну від
попереднього, проба спочатку взаємодіє з хімічним реагентом, в
результаті чого проходить хімічна реакція. Тільки після цього
здійснюють вимірювання фізичних властивостей. Хімічними методами
послуговуються як для виділення конкретного найбільш безпечного
інгредієнта, так і для його концентрування чи локалізації із групи
інших, не таких безпечних.
У свою чергу, підходи до розробки методичної бази побудови
системи контролю грунтуються на класифікації забруднювачів
навколишнього середовища, які і передбачається реєструвати. Сьогодні
система контролю використовує основні методи і прилади контролю
забруднення навколишнього природного середовища, які наведено в
таблиці 19.2.
Згідно з класифікацією, абіотичні компоненти навколишнього
середовища (грунти, природні води, атмосферне повітря) можна
представити як спрощену фізичну модель, відповідно з якою:
● ґрунти – це трифазна система, що складається з твердої
речовини (породи), рідини (ґрунтових вод) та газу(повітря);