Page 22 - 6541

багато, ми використали для аналізу спрощену, доведену до одинадцяти груп,
матрицю Леопольда.
Після детального аналізу виявилося, що найбільша кількість видів
рослин і тварин зникла або знаходиться під загрозою зникнення через
знищення в першу чергу їх екологічних ніш (21,81%), забруднення
навколишнього середовища (17,01%) та надмірного видобування (16,07%)
корисних копалин.
Такий результат є наслідком нераціонального ведення господарської
діяльності: розорювання нових цілинних земель, осушування боліт і
водоймищ, вирубування лісів або заміна первинних вторинними, штучне
22
заліснення тощо. Все це веде до руйнування екологічних ніш, які заселяють
види. Екологічна ніша – комплекс факторів, що необхідні для існування виду,
разом із зв'язками його з іншими видами в угрупованні.
Велике значення для збереження рослинного і тваринного світу нашої
країни має контроль за видобуванням ресурсів.
У зв'язку з особливостями будови, життєдіяльності тварин та більшою
щодо рослин вразливістю, вони є досить чутливими до забруднення
навколишнього середовища. Саме тому відсоток видів (22%), занесених до
Червоної книги з цієї причини, досить високий на відміну від рослин (5,33%),
які здатні накопичувати велику кількість хімічних речовин без видимих
летальних наслідків. Найсильніше забруднюється середовище внаслідок
невірного або надмірного застосування пестицидів. При забрудненні водойм в
першу чергу страждають риби, земноводні та безхребетні, які там постійно
мешкають.
Істотну частку в несприятливому антропогенному впливі становить
сільськогосподарська діяльність, зокрема нераціональне використання
сільськогосподарських угідь. Для рослинного світу ця частка найбільша –
23,44%, а для тваринного – 8,80%, що можливо пов'язано із здатністю тварин
до міграції в менш сприятливі, але подібні місця існування.
Певну роль відіграють і природні фактори (для рослин – 10,89%, для
тварин – 7,7%), серед яких умовно можна виділити природні. До них ми
відносимо ті, що опосередковано пов'язані з діяльністю людини: зміна
природних умов зростання виду, витіснення інтродукованими видами,
обмеженість ареалу, ізольованість популяцій, обмежена кормова база,
епізоотії.
На основі викладеного можна виділити три найбільш значимі види
впливу. Для рослин: сільськогосподарська діяльність – 23,44%, нераціональне
добування ресурсів – 18,33%, знищення еконіш – 18,22%; для тварин на
першому місці знаходиться знищення еконіш – 26,40%, далі йде забруднення
навколишнього середовища – 22% та нераціональне добування ресурсів –
13,20%.
Усі інші види антропогенної діяльності виявляють менший вплив,
зокрема частка надмірного рекреаційного навантаження в антропогенному